АСПЕКТИ РОЗУМІННЯ ПРОБЛЕМИ СПРАВЕДЛИВОСТІ ПЛАТОНОМ, АРІСТОТЕЛЕМ, ДЖОНОМ РОЛЗОМ

Анотація

Шмат Р. П. Аспекти розуміння проблеми спра-
ведливості Платоном, Арістотелем, Джоном Ролзом. –
Стаття.
У статті розглядаються різні погляди та підходи до
проблеми справедливості у працях Платона, Арісто-
теля, Джона Ролза крізь призму справедливої людини
та справедливої держави. Дано визначення, що, на
думку Платона, справедлива держава – це та держава,
в якій кожен займає своє місце і робить те, що він
найкраще може робити за своєю природою. Держава
Платона складається із трьох станів: філософів, вої-
нів, ділового люду, або люду справи (промисловців).
Отже, суспільний стан людини повинен визначатися
за її природною силою. Так, люди з чуттєвими потре-
бами призначаються самою природою у клас промис-
ловців, люди з мужністю в серці покликані до військо-
вої справи, до захисту рідної країни; люди зі знанням
добра покликані до звання правителів. Платон вибу-
дував структуру ідеальної держави, де три стани вико-
нують різні функції: філософи стоять на найвищому
щаблі, керуючи суспільством, воїни і селяни (торговці,
ремісники) потребують управління з боку мудреців.
Гармонійне суспільство – результат усвідомлення і
виконання кожним із громадян свого природного і
законодавчого призначення. Тобто соціальна справед-
ливість в суспільстві існує тільки тоді, коли вона є все-
редині кожної людської душі, вважав Платон. На від-
міну від Платона, Арістотель виділяє декілька видів
справедливості. Він розрізняє справедливість одвічну,
незмінну й тимчасову, змінну, узаконену. Перша як
постійно однакова не має різновидів; а останній різно-
вид справедливості як змінний Арістотель ділить ще
на три різновиди: справедливість розподільчу; спра-
ведливість зрівнювальну; справедливість поблажливу.
Також у статті проаналізовано концепції соціальної
справедливості Джона Ролза, який взяв за основу два
різних принципи: 1. «Кожна особа повинна мати рівне
право на щонайширший план рівних основних свобод,
і цей план має бути сумісним із подібною схемою сво-
бод для інших». Цей принцип передбачає рівність у
володінні всіма базовими правами. 2. «Соціальні й еко-
номічні нерівності слід залагоджувати таким чином,
щоб а) можна було розсудково сподіватися на їхню
корисність для кожного й б) вони пов’язувалися з від-
критими для всіх посадами й постами. За цим принци-
пом допускається соціальна й економічна нерівність,
наприклад, у достатку та владі.