ЗМІНА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ

Анотація

Горський С. В. Зміна соціокультурного простору. –
Стаття.
У статті здійснена спроба теоретичного аналізу
впливу глобалізаційних процесів на сучасне суспіль-
ство. Місто традиційно розбудовувалося з дотриман-
ням професійної і політичної стратифікації, тому місце
проживання часто було визначальним у професійній
стратифікації особистості. Система професійної освіти
також дотримувалася цього принципу. Процес глоба-
лізації порушив сталу систему стратифікації, сформу-
вавши умови для мобільних змін.
Суспільство втрачає можливість надання гарантій
того, що професія, якою людина оволодіває тривалий
час, у найближчому майбутньому не зникне. Автомати-
зація виробництва створює передумови прискореного
навчання і професійної мобільності. Поява технічних
можливостей швидкого подолання географічного про-
стору і передання інформації в режимі реального часув кінці XX ст. сприяють формуванню нової соціальної
системи стратифікації. Найважливішим соціальним
наслідком глобальної просторової рухливості є також
утворення такого рівня соціокультурних взаємодій,
який не залежить від простору, точніше від локальних
культурних, нормативних та інших умов.
Ідентичність особистості вже не так міцно прив’я-
зана до характеру праці, освіти чи місця проживання.
Навіть гендерна і вікова стратифікація втрачають
суттєвий вплив на формування особистості. Людина
отримує можливість самостійно визначати, ким вона
хоче бути.
Але таке звільнення в сучасному глобальному світі
має зворотний бік, яким є посилення невизначено-
сті, ризиків, відповідальності за власні дії. Будь-яка
свобода – це відповідальність за прийняте рішення,
тривога від очікування результату, який залежить
від обраного самою людиною способу життя та іден-
тичності. Як наслідок, колективна відповідальність
у суспільстві скорочується, однак особиста зростає. Це
штовхає людину до об’єднання на основі общинного
зв’язку в модернізованому вигляді, де просторова від-
стань не зникає, а перетворюється у віртуальну.
Сучасна соціокультурна структура, утворена інди-
відами або організаціями з домінантою горизонталь-
них зв’язків, нагадує за своєю будовою ризому.