THE PHENOMENON OF SECURITY IN PHILOSOPHICAL DISCOURSE

L. G. Voronovska

doi:10.32837/apfs.v0i33.1061

L. G. Voronovska Candidate of Philosophical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Department of Social Sciences Cherkasy Institute of Fire Safety named after Chornobyl Heroes of National University of Civil Defense of Ukraine

DOI: https://doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1061

Ключові слова: безпека, небезпека, навколишнє середовище, концепція, трактовка, теорія безпеки, феномен безпеки, рівні безпеки, індикатори безпеки, стан безпеки, умови безпеки

Анотація

У статті розглянуті онтологічні аспекти явища,
а також концептуальне оформлення терміна в різні
культурно-історичні епохи. Особливу увагу приділено
тематизації проблем безпеки щодо кожного із зазначених етапів.
У сучасному науковому дискурсі розгляд проблем
безпеки досить часто обмежується аналізом стану
справ в окремих сферах життєдіяльності суспільства.
Автор вважає, що зведення поняття безпеки до одного з її видів (національної, екологічної тощо) цілком
виправдане з прагматичної точки зору, проте необхідність цілісного, системного осмислення феномена, вивчення самої суті безпеки життєдіяльності та її проявів
в історичному розвитку зберігає свою актуальність.
Осмислення онтології безпеки, в першу чергу, має
на увазі вказівку на темпоральність феномена. По-перше, про неї можна говорити стосовно до минулого, в
контексті реакції на небезпеку. Людина, взаємодіючи
із зовнішнім світом, пізнає небезпеки, які загрожують
її існуванню, і вживає заходів щодо їх запобігання або
зменшення. По-друге, у феномені небезпеки укладені майбутні негативні наслідки, він не може не мати
суб'єктного характеру. Таким чином, доведено, що
поняття «небезпека» і «безпека» є діалектично нерозривно пов'язаними, взаємообумовленими і взаємодоповнюючими.
У статті також подається філософська інтерпретація безпеки життєдіяльності соціуму і на цій основі
вирішуються питання, пов'язані з обґрунтуванням її
як соціального і філософського феномена, аналізуються небезпеки і загрози як атрибути безпеки, прогнозуються тенденції розвитку безпеки життєдіяльності як
сучасної галузі знання.
Автор робить висновок про те, що розгорнута концепція безпеки знаходиться в стадії становлення. Можна констатувати наявність спектра теоретичних підходів, окремих принципів і ідей щодо визначення сутності
феномена безпеки, але вважає необхідним продовжити
створення загальної теорії безпеки, систематизуючи і доповнюючи вже сформульовані ідеї і принципи.
У зв'язку з цим потрібна рефлексія над логічними,
методологічними засадами такої систематизації і формулювання загальнонаукового визначення безпеки.