ПРОЯВИ РЕСЕНТИМЕНТУ В МЕРЕЖЕВОМУ ПРОСТОРІ

Анотація

Сінельнікова М. В. Прояви ресентименту в мережевому просторі. – Стаття.
В статті розглядається феномен ресентименту, який
колись використав Ніцше для викриття потенційно
руйнівних (саморуйнівних) сил всередині людини та
культури. Закцентовано, що сьогодні даний феномен
перетворився на незмінне тло мережевого простору,
яке виявляє глибинні основи людської природи, на
грунті яких вона вибудовує свої взаємини з іншими
користувачами інтернет мереж. Тут характер ресентиментного спротиву не набуває форм взаєморозуміння
і не забезпечує людської самореалізації, оскільки нівелює будь які цінності і приводить до утвердження
монументальних стандартів мережевої поведінки.
Внаслідок чого «темна» (ресентиментна) природа особистості проявляє себе через жорстокість, ненависть,
заздрість та агресивність інтернет-користувачів. З огляду на це, можна констатувати, що ресентимент не обмежується виключно особистісною сферою, оскільки
дуже швидко базовані на ресентиментові оцінки починають розділятися більшістю відвідувачів інтернет
мереж, через що він набуває рис масової (колективної)
свідомості.
З’ясовано, що мережевий простір сьогодні виступає головним чинником людської самоідентифікації та
сапопрезентації, першочерговим завданням яких виступає досягнення успіху за будь яку ціну. Все це має
згубні наслідки для особистості, яка потрапляючи під
вплив ресентименту, починає переживати глибоку духовну та екзистенційну кризу, психологічний надлам,
внаслідок чого втрачає здатність позитивно діяти в межах власної життєвої системи координат. Це призводить до формування образу «ворога», який створюється для того, щоб позбутися відчуття провини за власну  поведінку та неспроможність щось змінити на краще
в реальному житті.
В цьому плані ресентимент може бути потрактований як одна з форм самообману, що підриває внутрішню цілісність людської особистості та підміняє реальне
життя віртуальним. Так в мережевому просторі створюється ситуація певного блефування: демонструючи
в будь який спосіб власну силу, могутність та перевагу
над «ворогом» (іншим), людина насправді опиняється
в ситуації саморуйнування, яке набуває форми саморесентименту – спрямування ресентиментих поривів
на презентований нею мережевий (віртуальний) образ,
якому особистість вже не може відповідати в реальному житті.
Таким чином ресентимент народжується внаслідок
неспівпадіння між внутрішніми претензіями людини
та її реальним становищем в житті, розбіжності між
завищеною самооцінкою і низькою оцінкою з боку інших, асиметрією між зовнішнім та внутрішнім. Цей
ресентиментний дисонанс можна згладити двома способами: змінити своє світобачення (через вдосконалення власних здібностей та реалізацію творчих можливостей) або змінити думки інших про себе (створивши у
віртуальному просторі власний, більш «досконалий»
образ, тим самим вводячи в оману інших і себе).