ПОЛІФОНІЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПОЗИЦІЙ ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ ФЕНОМЕНУ НОВІТНІХ АВТОКРАТІЙ

Анотація

Бульбенюк С. С. Поліфонія дослідницьких позицій
щодо висвітлення феномену новітніх автократій. –
Стаття.
У статті представлений авторський погляд на розуміння природи новітніх автократій крізь призму
аналізу низки ключових політологічних концептів:
«Електоральна демократія vs електоральна автократія»; «Модернізація vs демодернізація», «Модерн vs
(нео)патримоніалізм (неофеодалізм)», «Глобалізація
vs периферійний розвиток». Окрема увага звернена
на причини популярності новітніх автократій, аналіз
ознак адаптивності різних модифікацій авторитарних
режимів сучасності. Так, гібридні й електоральні автократії у пострадянських країнах та на арабському Сході мають, з одного боку, характеристики дефективного
авторитарного режиму (термін Г. Голосова), а, з іншого
боку, можуть зберігати значний електоральний потенціал підтримки, наприклад, за рахунок популярності
харизматичного лідера. Водночас життєздатність електоральних автократій та їх різні моделі часто є проявом
домінування системних процесів демодернізації у національних політичних системах. Причинами зростання
демодернізаційного потенціалу новітніх автократій
є домінування патронажно-клієнтальних відносин,
усталені патримоніальні і неопатримоніальні практики соціального і політичного життя. Автократична
демодернізація постала як відповідь традиційних та
посткомуністичних суспільств з залишками феодальних та неофеодальних соціальних моделей взаємодії і
політичних відносин на виклики свободи і відповідальності, обумовлені складністю процесів політичної і економічної модернізації. Наслідком названих процесів
стає перетворення авторитарних режимів, особливо у
частині країн Сходу та посткомуністичних держав, на
периферійні автократії. Суперпрезиденціалізм як форма правління є показовим прикладом вектору розвитку
периферійних автократій нині. Окремо варто розглянути авторитарний режим у Китаї, який вирізняється гнучкістю та високим рівнем його адаптивності до
умов, що змінюються, що стало однією з причин формування потужного потенціалу розвитку суб’єктності
Пекіна на світовій політичній, економічній і соціокультурній арені. Відкрита воєнна агресія РФ проти
України, на думку авторів, найвірогідніше призведе до
оформлення нової осі глобального протистояння демократій і автократій у найближчій перспективі.