ПОЛІТИЧНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Анотація

Дмитрієв В. В. Політична ідентичність в умовах
суспільних трансформацій. – Стаття.
Статтю присвячено визначенню сутності процесу формування політичної ідентичності в умовах суспільних трансформацій в Україні. Відзначено, що дослідження політичної ідентичності
характеризується міждисциплінарністю. Відзначено
вплив медіатизації політики на процес формування  ідентичності. Суспільні трансформації в Україні характеризуються розширенням простору політичної
свободи та плюралізму. Починаючи із 1991 року політична ідентичність формувалась у процесі переходу
від радянської ідентичності до пострадянської. Вона
характеризується амбівалентністю. Відзначено роль
економічних проблем, соціальних трансформацій
та політичних реформ на пострадянському просторі
у формуванні політичної ідентичності. Наголос зроблено на дезінтеграції з країнами колишнього СРСР,
демократизації політичних інститутів, становленні
громадянського суспільства та вільних виборах. Політична ідентичність пов’язується із партійною політикою, ідеологічним простором, боротьбою за свободу слова у масмедіа. Від політичної ідентичності, яка
формувається у процесі суспільних трансформацій,
залежить зовнішньополітичний вибір держави, а також здатність вирішувати складні питання соціального розвитку та економічного зростання.
Особлива роль щодо політичної ідентичності у процесі суспільних трансформацій належить комунікативному простору. Тут суспільні трансформації обумовили рух від традиційних масмедіа, які переважно
належали державі або олігархічному капіталу до соціальних мереж та месенджерів, які поширюються через
інтернет-комунікації.
Досліджуючи співвідношення між політичною та
етнонаціональною ідентичностями, визначено політичну ідентичність як феномен, який конструюється під впливом соціокультурних факторів, а також
внутрішньополітичних (перехід українського суспільства від «радянської» до пострадянської ідентичності, від тоталітаризму до демократії, становлення інститутів публічної влади та громадянського
суспільства та, водночас, олігархізація політичного
та економічного простору) та зовнішніх чинників
(глобалізація, медіатизація політики, «гібридна війна» та збройна агресія).