СЕНС ЖИТТЯ ЯК ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ЦІННІСТЬ У ПОГЛЯДАХ ВІКТОРА ФРАНКЛА

Анотація

Ганаба С. О. Сенс життя як екзистенційна цінність
у поглядах Віктора Франкла. – Стаття.
Проблема пошуку сенсу життя хвилює будь-яку
людину незалежно від віку, національності, соціально-економічного статусу тощо. Однак вона набуває особливої релевантності та актуальності для людини у моменти загострення соціальних негараздів й як наслідок
переживання нею екзистенційної кризи. Це ситуації,
коли людина стикається із перешкодами у реалізації
важливих життєвих цілей і, відповідно, не може їх вирішити за допомогою звичних для неї засобів. Такі кризові моменти неможливо розглядати поза контекстом
загальної екзистенційної ситуації у якій опинилася
людина, а відтак нівелювати конкретну культурно-історичну епоху, у якій вона живе. Людська індивідуальність за період свого існування не вичерпує життя роду.
Тому людина й отримує змогу окреслити сенс свого
життя й реалізовувати його, вносячи певні корективи
й визначаючи нові обрії свого буття. Сенс унікальний
і специфічний тому, що він повинен бути і може бути
здійснений тільки самою людиною і лише тоді, коли
вона досягне розуміння того, що могло б задовольнити
її власну потребу у сенсі. У розумінні категорії сенсу
життя Віктор Франкл виходив із розуміння його як духовного обєкту. Він визначав його рушієм поведінки та
розвитку особистості. Навіть страждання не полишені
сенсу. Не завжди свобода від страждань приносить радість людині. Лише тоді, коли вона без примусу обирає
відповідальність за свої дії, сенс її життя приносить
радість. Сенс життя, за словами В. Франкла, полягає
в пошуку мети у прийнятті відповідальності людини за
саму себе та інших. Таким чином, маючи чітке чому,
вона може зіткнутися з усіма як: тільки відчуваючи
себе вільним і впевненим у меті, що мотивує її, вона  зможе генерувати зміни, щоб створити набагато більш
благородну реальність. Обовязковою складовою сенсу
життя, за В. Франклом, є здатність діяти відповідно до
власних цінностей та переконань. Навіть у найбільш
екстремальних обставинах людина здатна вибирати й
поводитися вільно. Незважаючи на фізичну обмеженість вона може підтримувати незалежність й духовну
свободу. Головним інструментом для досягнення цього
є рішучість. Важливим для людини є прийняття здатності власної свободи й особистої відповідальності. Це
необхідно, щоб визначати цілі до яких має прагнути
людина, навіть у найгірших ситуаціях. Важливо те, що
кожна мета дає людині наснагу й задоволення вставити вранці та прагнути того, чого вона по справжньому
хоче. У найскладніших моментах життя виживають
ті, хто позитивний й вмотивований, якою б незрозумілою була його реальність. Відчуття присутності сенсу в
житті значно впливає на емоційне благополуччя, підвищуючи рівень задоволеності життя в цілому. Втрата
цієї можливості погрожує знеціненням духовності, порушенням норм моралі, падінням людського життя до
рівня животіння або споживацтва.