ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МОДЕЛІ АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ

Анотація

Пілько А. Д. Формування концептуальної моделі
аналізу соціальної напруженості. – Стаття.
Актуальним напрямом міждисциплінарних досліджень є виявлення на концептуальному рівні з подальшим кількісним описом причинно-наслідкових
закономірностей, які визначають процеси формування
та розвитку соціальної напруженості. Складність задачі пояснюється тим що наслідки затяжного характеру
корона-кризи, а також повномасштабного військового
вторгнення на територію України з тимчасовою окупацією окремих територіальних систем відчутно активують низку нових чинників, вплив яких не був характерний на процеси розвитку суспільства та держави
в мирний час, а також змінюють акценти в пріоритетності чинників, котрі визначають рівень соціального
напруження на загальнонаціональному рівні та в регіональному розрізі.
В статті висвітлено окремі результати проведеного
дослідження існуючих підходів до вивчення та аналізу
соціальної напруженості, а також запропоновано рекомендації щодо формування концептуальної моделі аналізу соціальної напруженості. В процесі формування
концептуальної моделі аналізу соціальної напруженості, а також в ході подальшої постановки задач оцінювання, аналізу та прогнозування рівня розвитку даного
явища в сучасних реаліях запропоновано враховувати низку чинників, котрі визначають поточний етап
розвитку українського суспільства в умовах наслідків
пандемії та війни.
Спираючись на проаналізовані праці вітчизняних
дослідників, а також власні розробки автора, доведено,
що в процесі побудови концептуальної моделі аналізу
соціальної напруженості на рівні регіону всередині окремо взятої держави слід включити основні чинники
що впливають на соціальну напруженість на глобальному, загальнодержавному та регіональному рівнях.
В якості перспектив подальшого розвитку обраного
напряму міждисциплінарних досліджень виокремлено
необхідність першочергового врахування впливу активних бойових дій в окремих регіонах країни, зростання
кількості внутрішньопереміщених осіб всередині країни
та їхнього матеріального забезпечення, умов воєнного
стану, а також відсотка частково та повністю пошкодженої житлової та комерційної нерухомості на показники
соціальної напруженості в регіональному розрізі.