ФЕНОМЕН НАДЛИШКОВОЇ ОСВІТИ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

ФІЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКСІЯ

Анотація

У статті з філософських позицій розглянуто феномен надлишкової освіти в контексті формування людського капіталу. За даними Доповіді про глобальну конкурентоспроможність робиться висновок про розбалансованість системи взаємодії вищої освіти та ринку праці. Наведено розповсюджені варіанти такої розбалансованості з точки зору концепції людського капіталу: феномен надлишкової освіти (є наслідком надінвестування в освіту за концепцією людського капіталу) та недостатньої освіти (є наслідком недоінвестування). Розглядається, що економічно негативна ситуація надінвестування в освіту – надлишкова освіта – з філософської точки зору є найвищою метою існування гуманістичного суспільства, у якому всебічний розвиток кожного громадянина є незаперечним благом. А модернізація існуючого суспільства за допомогою соціальної інженерії як міждисциплінарної науки нового типу ставить підготовку всебічно розвиненого фахівця імперативом свого функціонування та фактором відтворення людської цивілізації загалом як із матеріальних (економічних, утилітарних), так і із соціально-культурних позицій.

The article with the philosophical positions discussed the phenomenon of over-education in the context of human capital formation. In the article, according to the Global Competitiveness Report concludes imbalance of the interaction of higher education and the labor market. Common options such imbalance in terms of the concept of human capital are the phenomenon of over-education and under-education. We consider that the negative situation – over-education – from a philosophical point of view, is the ultimate goal of existence humanistic society in which the full development of every citizen is an indisputable boon. A modernization of the existing society through social engineering as an interdisciplinary science puts a new type of fully developed specialist training as an imperative factor of its functioning and reproduction of human civilization as a whole, with both material (economic, utilitarian) perspective, and socio-cultural.