ЖИТТЄСВІТ, СПРИЙНЯТТЯ, ДОСВІД ЯК ЕЛЕМЕНТИ НАУКОВОГО Й РЕЛІГІЙНОГО ПІЗНАВАЛЬНИХ ДИСПОЗИТИВІВ

Анотація

У статті розглянуто проблему, котру можна вважати тематично належною до гносеологічної та епістемологічної, а також до сфери філософії релігії. Приділено особливу увагу концептам тих мислителів ХХ – ХХІ ст., котрі не протиставляли різні види пізнавальних диспозитивів. Окреслено неабияке значення поняття «життєсвіт», уведеного Е. Гусерлем, наголошено на тому, що воно має функціональне значення для пізнання як такого, незалежно від його кінцевої мети. Проаналізовано сучасні дослідження в галузі нейрофізіології, зокрема стосовно виникнення базових уявлень, без яких неможливе пізнання як процес, та осмислено їхній вплив на трансформацію філософських принципів у науковому й релігійному диспозитивах. Зроблено висновок, що як теоретичні, так і прикладні дослідження доводять виправданість використання дефініції «життєсвіт», яка включає в себе можливість позначення процесу об’єктивації пізнання, що стає можливою не просто на основі певних правил, а завдяки тому спільному, що сприймають різні суб’єкти в одному й тому самому об’єкті, феноменологічною мовою цей процес називається «конституювання об’єкта».

In this article is author considered great problem about gnoseology and epistemology themes. However, problem of cognition dispositif is important for the religion, because worldview is it. The consideration turns on how to conceptually Lifeworld by created Husserl. This notion is very functional for the cognition dispositif. In this observation was analyzed modern study of neurocognition science. Author was outlined of basic idea without which cognition. Reviewed is transformation the philosophical principal in the science and religion cognition dispositif. The results of the current study suggest that the meaning of such theoretical and practical research is legalization the notion of Lifeworld. Cognition is reality, because available united perceived by all consciousnesses but not thanks rules. This process is named on phenomenology language