ІМПЕРСОНАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ ІДЕНТИЧНОСТІ ДЕРЕКА ПАРФІТА

Анотація

Стаття націлена на висвітлення безособової теорії ідентичності Дерека Парфіта. У контексті історико-філософського розслідування автор описує головні метафізичні проблеми, представлені британським філософом. У теорії Д. Парфіта наявні два головних предмети дослідження, висловлюючись буквально: «особи» як інстанції дій, «причини» як мотиваційні джерела моральної й раціональної активності. Дослідження рефлексує над обома предметами, наголошуючи на вагомому зв’язку між першим і другим. Звертається значна увага на широковідомі “puzzling cases”, що розуміються як теоретичні експерименти Д. Парфіта. Уміле застосування цих концептуальних ситуацій було по достоїнству оцінене сучасниками британця. Популярне висловлювання «Ідентичність – це не те, що має значення» пояснюється з аналітичної та практичної позиції. Редукціонізм безособової ідентичності приписується опозиції Західному індивідуалізму.

The study aims to illuminate Darek Parfit’s impersonal theory of identity. In the context of the historico-philosophical investigation, the author describes the main metaphysical issues represented by British philosopher. There are two general objects in Parfit’s theory, literally, “persons” – as the instance of actions, and “reasons” – as the motivation sources of moral and rational activity. The study reflects on both of them insisting on crucial connection between the first and the last. The article has paid a considerable attention at the widely known “puzzling cases” that are conceived as Parfit’s theoretical experiments. The capable applications of these conceptual occasions were deservedly evaluated among contemporaries. A popular dictum “Identity is not what matters” explained from the analytical and practical point of view. Reductionism of impersonal identity is also attributed to opposition to the Western individualism.