ЕКОЛОГІЧНА КЛАСИКА Й ЕКОЛОГІЧНА ГРАМОТНІСТЬ

  • Н. М. Філяніна кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри гуманітарних наук Національного фармацевтичного університету
Ключові слова: екоосвіта, екологічна класика, екологічна грамотність, канон, environmental education, environmental classics, environmental literacy, canon

Анотація

Філяніна Н. М. Екологічна класика й екологічна грамотність. – Стаття. У статті розглядається феномен екологічної класики, аналізуються підходи до її визначення, окреслюється її екоосвітній потенціал. Підставою для виокремлення екологічної класики є запропоноване Х.-Г. Гадамером визначення класичної літератури (класичних творів) як сталої величини, що слугує взірцем для всіх наступних поколінь. Екологічна класика є чинником формування екологічної грамотності людей. Екологічна грамотність є складним багаторівневим феноменом, структуру якого варто враховувати під час розробки екоосвітніх програм і їхнього практичного впровадження.

 

Filyanina N. M. Environmental classics and environmental literacy. – Article. The phenomenon of environmental classics, approaches to its definition, and its educational potential are considered in the article. Gadamer’s definition of classics (classical works) as a value which serves as an example to all future generations is considered as a reason for separation of environmental classics. Environmental classics are a factor of formation of environmental literacy. Environmental literacy is a complex multi-level phenomenon, which structure should be taken into account in development of programs on environmental education and their practical implementation.

Біографія автора

Н. М. Філяніна, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри гуманітарних наук Національного фармацевтичного університету

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри гуманітарних наук Національного фармацевтичного університету

Опубліковано
2018-10-12
Як цитувати
Філяніна, Н. (2018). ЕКОЛОГІЧНА КЛАСИКА Й ЕКОЛОГІЧНА ГРАМОТНІСТЬ. Актуальні проблеми філософії та соціології, (7), 141-144. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i.258