КОМУНІКАЦІЯ Й АВТОКОМУНІКАЦІЯ ЯК ЧИННИКИ СЕМІОЗУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Анотація

У статті розглядається семіоз художнього тексту під кутом
зору взаємодії комунікації як екстеріорного чинника впливу
змісту на свідомість людини й автокомунікації як внутрішнього
чинника організації свідомості. Зокрема, свідомість розглядається
як сфера, яка наповнюється змістом під час сприйняття
тексту. Текст у цьому аспекті розглядається як комунікат,
який свідомість передає сама собі: текст функціонує як повідомлення,
презентований ним зміст впливає на свідомість,
формує її, тобто сфера свідомості наповнюється змістом, але
по мірі її наповнення починається зворотній процес – відбувається
усвідомлення свідомістю самої себе як тексту як певної
структури змісту. Так виникають поняття енергеми й ноеми,
якими характеризується структура свідомості як показник
способу сприйняття змісту і стан свідомості як показник якості
того змісту, яким наповнюється свідомість.

In the article is considered the semiosis of artistic text from
the perspective of interaction the communication as the factor
of influence in the consciousness and the autocommunication
as a factor in organization of the consciousness. In particular,
consciousness is seen as the sphere that is filled with content
during perception of the text. The text in this respect is regarded
as communication, which consciousness transmits itself: the
text functions as a message, presented by him content, affects
to the mind, forms him, i.e. the sphere of consciousness is filled
with content, but in process of its filling, starts the reverse process
– there is an awareness by consciousness of itself as a text
as a structure of contents. So are appears the concepts of “energema”
and “noema”, which is characterized: the structure of
consciousness as an indicator of the perception of the content
and state of consciousness as an indicator of content, which is
filling the consciousness.