ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТНОСТІ СТУДЕНТА ЯК ПЕРЕДУМОВА ПЕДАГОГІЧНИХ ВІДНОСИН

Анотація

У статті аналізується поняття суб’єктності студента, яке
розглядається як якісна й динамічна характеристика людини,
що являє собою індивідуальний стиль активності, «цілісний
образ себе» в діяльності. Суб’єктність студента формується
та розвивається найбільш інтенсивно як орієнтація
на відповідність вимогам діяльності й середовища, подана в
роботі компонентами: ціннісно-емоційним, когнітивно-змістовим
і діяльнісно-соціальним. Ціннісно-емоційний компонент
суб’єктності студента визначається як «причина себе»,
тобто як базова потреба будувати своє життя відповідно до
вимог освітньої діяльності й своєї індивідуальності, емоційно-особистісного
ставлення до одержуваної інформації, «органічної»
потреби в розвитку, зростанні, спілкуванні, «укріпленні»
себе, потреби вільно визначити себе щодо цілісного
ходу життя. Когнітивний (змістовий) компонент містить навчально-пізнавальну
активність, пізнавальну самостійність,
рефлексивну активність, самоосвітню активність. Усі ці види
активності об’єднані характером самовияву, самовираження
студента в навчанні, спілкуванні та взаємодії з педагогом,
іншими студентами. Соціальна (комунікативна) діяльність
виступає насамперед як найважливіша форма активності
студента як «автора» свого життя, що організує та реалізує
способи існування цього «авторства» в суспільстві, у пізнанні,
навчанні, спілкуванні. Поняття «комунікативна діяльність»
і «суб’єктність студента» взаємодетерміновані.

The article analyzes the concept of student subjectivity,
which is regarded as a qualitative and dynamic characteristics
of the person, which is the individual style of activity, “a complete
image of oneself” in activity. Student subjectivity is intensively
formed and developed as the focus on compliance with activities
and environment and it is presented in such components
as value-emotional, cognitive-informative and action-social.
Value-emotional component of student subjectivity is defined
as “the reason of oneself”, that is a basic need to live their lives
according to the requirements of educational activities and ones
personality, emotional and personal attitude to the information
received, “organic” need in development, growth, communication,
“fortification” of oneself, a need to freely define oneself in
relation to the whole course of life. Cognitive (content-related)
component contains educational and cognitive activity, cognitive
autonomy, reflexive activity, and self-educational activity.
All these types of activity are combined with the character of
self-realization, self-expression of the student in learning, communication
and interaction with the teacher and other students.
Social (communicative) activity primarily serves as an important
form of student activity as the “author” of his life, who organizes
and implements ways of existence of this “authorship”
in society, knowledge, training, and communication. The concept
of “communicative activity” and “student subjectivity” are
inter-determined.