THE CULTURE OF STATE-BUILDING IN SLOVENIA AND UKRAINE: THE COMPARATIVE ANALISE

Анотація

The article provides historiosophical review of nation building
processes in two post-Soviet states in 1990–2015. It is also
mentioned, that for deeper understanding of a nation’s phenomenon
it is important to take into account the specificity of
mentality through correlation the ways of understanding independence/freedom
in one’s personal space and a nation’s wellbeing.
Comparative analysis of cultural-political phenomenon of
nation-building in Slovenia and Ukraine has been carried out. It
is mentioned, that a new form of social structure, namely nation
state, has appeared in both countries due to such social factor
as self-awareness of their own unique identity. Differences in
historical transformations of the two states according to the
level of social capital development have been described. Special
attention is given to the way “memory policy” functions within
contemporary space of the two post-Soviet countries. The level
of political culture maturity is evaluated from the viewpoint of
dominating in the society “mental disposition” to “homo soveticus”
or “homo democraticus” way of life.

У статті подано історіософський огляд державотворення
двох пострадянських країн протягом 1990–2015 рр., а також
зазначається, що для культурно-політичного розуміння феномена
нації важливо звертатися до особливого бачення –
через співвіднесення смислів незалежності/свободи у світі
людини й бутті нації. Запропоновано компаративний аналіз
культурно-політичних феноменів націєтворення Словенії та
України. Зазначається, що в обох народів, завдяки такому
культурному чинникові, як самоусвідомлення нацією власної
унікальної ідентичності, склалася нова форма соціального
буття – нація-держава. Описано відмінності в історичних
трансформаціях двох країн крізь призму рівня розвитку їхнього
соціального капіталу. Звертається увага на те, як саме
функціонує «політика пам’яті» в сучасних політичних просторах
двох пострадянських країн. Рівень зрілості політичної
культури оцінюється з погляду домінуючих у суспільстві
«ментальних тяжінь» – до буття “homo soveticus” чи “homo
democraticus”.