КРИЗА НАРАТИВУ СУЧАСНОГО РОСІЙСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Анотація

У статті досліджено питання кризи наративу сучасного
російського православ’я. Використано метод аналізу загаль- ного історичного, політичного та релігійного контексту утво- рення окремих наративних напрямів. Розглянуто джерела,
характерні риси й розвиток кризових тенденцій у дискурсі
сучасного російського православ’я. Фундаменталістський
наративний напрям увібрав у себе низку радикальних ідеологічних
елементів, характеризується наявністю різкої
конфронтації з осучасненням, наполягає на консервативному
розумінні православної традиції, з недовірою ставиться
до державної та церковної влади. Інтеграція фундаменталізму
в керівництво церкви й перетворення його на церковний
мейнстрим за часів патріарха Кирила ознаменували появу
кризових тенденцій у цій наративній традиції. Використання
ідеологічних моделей доктрини «руського світу» та «симфонії
духовної й світської влади», політична риторика представників
церкви вплинули на зниження авторитету церкви.
Наративна традиція лібералів суголосна тенденціям західного
християнства, ігнорується та засуджується керівництвом
церкви, мало контактує з державною владою.

The question of the crisis of narrative of modern Russian
Orthodoxy is investigated. The method of analysis of general
historical, political and religious context of separate narrative
directions is used. The sources, characteristics and development
of crisis tendencies in the discourse of modern Russian Orthodoxy
is considered. The fundamentalist narrative line has incorporated
a series of radical ideological elements, characterized by
a sharp confrontation with modernization, insists on the conservative
understanding of Orthodox tradition, with mistrust
refers to the state and church authorities. The integration of
the fundamentalists to the church leadership and turning it into
a mainstream of church in the Patriarch Kirill’s times marked
the emergence of crisis tendencies in the narrative tradition.
Using models of ideological doctrine of “Russian World” and
“Symphony of spiritual and secular power”, political rhetoric
of Church representatives have affected decrease authority of
the church. The narrative tradition of liberals is in unison with
Western Christianity, ignored and condemned by the leadership
of the church, little contact with state authorities.