ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ КАТЕГОРІЇ ЛЮБОВІ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ ВІЗІЯХ СВІТЛАНИ АЛЕКСІЄВИЧ

Анотація

У статті здійснюється філософський аналіз категорії любові
у світоглядній публіцистиці Світлани Алексієвич. Аналіз
виходить за межі “homo soveticus”, висвітлюючи актуальність
запропонованої проблематики для ХХІ ст., утверджує
етичну інтенцію для майбутніх поколінь. Досліджується
метафізична трансформація людської екзистенції в ситуації
війни. Феномен війни розглядається крізь призму таких
екзистенційних категорій, як смерть, страх, біль, страждання
і співчуття. На основі особистих історій «свідків філософії
зникнення», котрі є основними дійовими персонажами
романів Світлани Алексієвич, висвітлюється зв’язок феномена
любові зі смертю, війною, діалогом. Згідно з набутим
екзистенційним досвідом, визначаються два виміри любові:
любов, яка відбувається в місці, де є війна (темпоральна визначеність
у теперішньому), і любов, що відбувається в місці,
де немає війни (темпоральна визначеність у майбутньому).

Following article contains analysis of the love as philosophical
category in works of Svetlana Alexievich. Analysis goes
beyond interpretation of “homo soveticus”, highlighting as
well topicality of proposed problematic for XXI century, stating
certain ethic intention for future generations. Metaphysical
transformation of human existence under war conditions is
researched through article, with phenomenon of war being regarded
via prism of such existential categories as death, fear,
pain, suffering and compassion. Based on personal stories of
“witnesses of philosophy of evanescence” – as main characters
of Svetlana Alexievich’s novels – connection between phenomenon
of love and death, war, dialogue etc. is highlighted. According
to acquired existential experience two dimension of love can
be determined: love in a place of war (temporal definiteness of
present), and love in a place where war is absent (temporal definiteness
of future).