ЕПІСТЕМОЛОГІЯ МИСТЕЦТВА ЯК ГАЛУЗЬ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ

Анотація

Статтю присвячено витокам такої галузі досліджень,
як «епістемологія мистецтва». Аналізується питання необхідності
розвитку цього напряму в українському контексті.
Розглядаються вже сформовані концепції «епістемології
мистецтва» А. Ренд і Л. Бергера, доводиться їхня обмеженість.
Надається увага питанням еволюції взаємовідносин
мистецтва та пізнання, що призвели до формування нової
галузі філософського знання. Виділяються три основні лінії
в історії мистецького пізнання, які охоплюють період Відродження,
авангарду початку ХХ ст. і сучасного концептуального
мистецтва. Підкреслюється необхідність нового підходу
до визначення поняття «епістемологія мистецтва». Робиться
акцент на евристичному й практичному потенціалі цієї галузі
філософського знання як у сфері дослідження, так і як
академічної дисципліни.

This article is dedicated to the origins of such a research as
“epistemology of art”. The issues need to develop this area in the
Ukrainian context are analyzed. The already established concepts
of the “epistemology of art” A. Rand and L. Berger are considered
and its narrowness is proved. Attention is paid to the evolution of
the relationship of art and knowledge, which led to the formation
of a new branch of philosophical knowledge. There are three main
lines in the history of art knowledge, which cover the period of
the Renaissance, the avant-garde of the early twentieth century
and contemporary conceptual art are distinguished. The necessity
of a new approach to the definition of “epistemology of art” is
underlined. The emphasis is on the heuristic and practical potential
of this area of philosophical knowledge in the field of direct
research, and as a form of academic disciplines.