ЕСТЕТИКА ПУБЛІЧНОГО ПРОСТОРУ МІСТА В КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФІЇ СУБ’ЄКТА ТВОРЧОСТІ

Анотація

У статті досліджено особливості творчої присутності людини
в урбанізованому просторі. Запропоновано філософсько-естетичну
інтерпретацію міських просторів, а також
зазначається, що для культурологічного розуміння естетики
міста властивий особливий взаємозв’язок світу мистецтва й
буття людини. Наголошується, що паблік-арт змінює відносини
між художником і суспільством, між творчим змістом
і аудиторією, зміщує акценти на користь якості творчого
обміну з аудиторією, «доступності» мистецтва, його потенціалу
в залученні широкої спільноти містян. Окреслюються
естетичні перспективи осмислення питання «права на місто»
як права на власний голос за допомогою художніх форм публічного
мистецтва (вулична скульптура, монументальний
живопис, графіті тощо). Продемонстровано, що естетизація
урбан-просторів дає змогу висвітлювати значимі соціальні
смисли: проблеми дискримінації в «праві на місто» (зокрема
мистецтво стає способом соціального втручання в простір з
метою подолання дискримінації за ознакою раси, статі, економічного
статусу тощо), а також громадянсько-політичної
відповідальності.

The article provides the features of the creative presence
of human in urban spaces. The philosophical and aesthetic interpretation
of urban spaces is proposed, and it is noted that
cultural understanding of the aesthetics of the city has a special
interrelation of the art world and the human being. It is
noted that public art changes the interrelation between the
artist and society, creative content and audience and shifts
the emphasis to the quality of the creative exchange with the
audience, “accessibility” of art, its capacity to attract the
general public. The aesthetic perspectives of understanding
the issue of “right to the city” as a right to your own voice using
artistic forms of public art (street sculpture, mural painting,
graffiti, etc.) are determined. It has been demonstrated
that the aesthetization of urban spaces allows to highlight important
social meaning: the problem of discrimination in the
“right to the city” (in particular, art becomes a way of social
intervention in the area in order to overcome discrimination
based on race, gender, economic status, etc.) as well as civil
and political responsibility.