ФЕНОМЕН ДІАЛОГУ В КОМУНІКАТИВНИХ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ПРАКТИКАХ:

ФІЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКСІЯ

Анотація

Стаття присвячена філософсько-освітньому аналізу
діалогу й діалогічності в контексті комунікативних культурно-освітніх
практик. Використання аналітичних методів
і феноменологічного підходу до дослідження комунікації
та діалогу уможливило розкриття глибинного
взаємозв’язку комунікації й діалогу, поняття яких цілеспрямовано
«виведено» за межі як простого спілкування та
бесіди, так і за межі функціонального ототожнення з дискусією,
диспутом тощо. Визначено напрями діалогізації та
забезпечення неперервності комунікативної дії особистості
від її життєвого світу до дидактико-виховних і культурно-освітніх
практик, до яких зараховано імплементацію
ідей діалогу в усі системні параметри континууму культури
й освіти, спрямування предмета діалогу на інваріантні
(універсальні) цінності, філософсько-смисловий «супровід»
діалогічного міркування людей різних культурних
«шарів» і поколінь і гармонійного екстернально-інтернального
контролю поведінки особистості.

The article is devoted to philosophical-educational analysis of
dialogue and dialogueness in the context of communicative cultural-educational
practices. The usage of analytical methods and
phenomenological approach to the research of communication
and dialogue enables to reveal the deep interrelation of communication
and dialogue. Their notions are “removed” beyond the ordinary
communication and conversation as well as beyond the limits
of functional identification with discussion, dispute etc. The dialogization
directions and ensuring the continuation of personality’s
communicative action from his/her life world to didactic-education
and cultural-educational practices were determined. To
these practices we referred the implementation of dialogue ideas
into all system parameters of continuum of culture and education,
directing the dialogue subject to invariant (universal) values,
philosophy-sense “accompanying” of dialogue thinking of
people from different cultural “layers” and generations and harmonic
external-internal control of personality behavior.