ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ОСНОВА МОВОЗНАВСТВА ВОЛОДИМИРА ЛЕСЕВИЧА

Анотація

У статті розглядається застосування ідей засновника
емпіріокритицизму Ріхарада Авенаріуса основним представником
філософії позитивізму в Україні другої половини
ХІХ – початку ХХ ст. Володимиром Вікторовичем Лесевичем
(1837–1905) у власних дослідженнях мови. Підставою
мовознавчих пошуків В.В. Лесевича є вчення про взаємодію
індивіда, навколишнього середовища та висловлювань індивіда.
Український мислитель наголошує на необхідності
вивчення еволюції мови у зв’язку з еволюцією світогляду,
а також пояснює невдалі спроби запровадження єдиної всесвітньої
мови через неадекватні («метафізичні») теоретичні
підходи до вивчення мови загалом. На основі категорій
«індивід», «середовище», «висловлювання», а також дослідження
станів коливань і стійкості мови як описуваної
ними системи В.В. Лесевич робить висновки про перевагу
усної мови над письмовою, неспроможність письмової мови
точно передати зміст усної й необхідність більш широкого
використання народних мов у різноманітних галузях життя,
насамперед в освіті.

This article elucidates the Richard Awenarius’s – the
founder of Empiriokriticism ideas use in main representative
of positivistic Philosophy in Ukraine in second half
of XIX – beginning of XX century – Volodymyr Victorovych
Lesevych’s linguistic studies. The base of Lesevych’s linguistic
researches ia a doctrine about intersction between individual,
neighbouring environment and individual’s expressions. The
Ukrainian Thinker accents necessity of study the evolution of
language in relation with evolution of word outlook, and ex- plains the unsuccessful attempts to one universal language introduce.
Cause of this are the non-adequate («metaphysical»)
theoretical approaches in linguistic studies in general. Concerning
the categories of individual, environment, expression
use in researches the fluctuations and stable condition of
language as system, described by this categories, Lesevych
draws conclusions about the verbal language preference on
concerning written, impossibly for the written language
translation the content of verbal language and more wide use
necessity for people’s languages in various kinds of life, in
first, in education.