ТЕОРЕТИЧНІ ПІДСТАВИ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНОЇ МОВНОЇ МОДЕЛІ У ДЕКОНСТРУКТИВІЗМІ

Анотація

Здійснюється аналіз тих теоретичних підстав формування
деконструктивізму, які обумовили його висновки про природу
мови. Зазначається, що той ключовий вплив, який мали на
формування мовної стратегії деконструктивізму філософські
позиції М. Гайдеггера, Л. Вітгенштейна, Р. Барта. обумовлює
його ідейну радикалізацію. Деконструктивізм демонструє вимоги
сучасної епохи, які полягають в утриманні під постійним
контролем «виробництва смислу» з точки зору врахування усебічних
проявів речей та явищ. Стратегія «подолання метафізики»
здійснюється Жаком Дерріда у площині мовного виробництва.
Чітке розділення потенціалу мови, мовлення, дискурсу та
тексту розкриває, відповідно, їх різний соціальний потенціал.
Універсальні правила, що існують в сфері мови, стають запорукою
утворення універсальних правил, законів та констант існування
і людського співжиття. Потенціал деконструктивізму як
філософської стратегії набуває особливого значення в контексті
фундаментальних викликів сучасної гуманітаристики.

In the research the author provides analysis of the theoretical
bases of forming deconstruction which led to its conclusions
about language feature. In the study notes that M. Heidegger’s,
L. Wittgenstein’s, R. Barthes’s philosophical positions had
key influence in shaping language deconstruction strategy and
these lines of research determine ideological radicalization
of this philosophical trend. Deconstruction demonstrates
the demands of the modern era, which are in keeping under
constant review «production of meaning» in terms of displays,
comprehensive account of things and phenomena. The strategy
of «overcoming metaphysics» is carried out by Jacques Derrida
in the plane of language production. A clear separation capacity
of language, speech, text and discourse reveals their different
social potential. Universal rules that exist in the language
sphere are key to forming universal rules, laws and constants
of existence and social being. Potential deconstruction as a
philosophical strategy is particularly important in the context
of the fundamental challenges of modern humanities.