МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОЛОГІЇ ГРЕЦЬКОЇ ПАТРИСТИКИ

Анотація

Метою дослідження є аналіз основних методів теологіч- ного дискурсу грецької патристики, їх взаємодії між собою,
зв’язку з досвідом, одкровенням, з теорією та практикою патристики.
Встановлено, що для православної традиції характерне
широке розуміння феноменології релігійного досвіду.
Під останнім розуміється не лише особистий досвід містиків,
але і сакраментальні переживання євхаристійних спільнот.
Релігійний досвід концептуалізується в теологічному дискурсі.
Герменевтика православної теології включає в себе
тлумачення не лише авторитетних текстів, що концептуалізують
досвід, але й тлумачення самого досвіду. Центральною
подією досвіду є спілкування вірних із персоніфікованою
трансцендентною реальністю та між собою. Особлива комунікативна
прагматика знаходить свій вираз у соборності, яка
конституює православну церкву в її ідентичності.

The study is an analysis of the main methods of theological
discourse Greek patristic, their interaction with each
other, communication with the experience, the revelation of
patristic theory and practice. It was established that the Orthodox
tradition is characterized by broad understanding of
the phenomenology of religious experience. By this is meant
not only the personal experience of mystics, but sacramental
experience of the Eucharistic communities. Religious experience
is conceptualized in theological discourse. Hermeneutics
of Orthodox theology includes not only the interpretation of
authoritative texts that conceptualizes experience, but also
the interpretation of the experience. The highlight of the
experience is the faithful communication of personalized
transcendent reality and each other. Special communicative
pragmatics is manifested in Reunion, which constitutes the
Orthodox Church in her identity.