НАСЛІДКИ ДЛЯ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ПІЗНАННЯ ТА СУСПІЛЬНОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СВІТОРОЗУМІННЯ КЛАСИЧНОЇ НАУКИ

  • О. Г. Найдьонов докторант Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, кандидат філософських наук, доцент
Ключові слова: класична наука, теорія природних прав, теорія суспільного договору, об’єктивізм, натуралізм, позитивізм, классическая наука, теория естественных прав, теория общественного договора, объективизм, натурализм, позитивизм, classical science, theory of natural rights, theory of the social contract, objectivism, naturalism, positivism

Анотація

У статті розглядається соціально-науковий результат механістичного світорозуміння класичної науки. Для соціально-гуманітарного пізнання він виявився в його ототожненні з природознавчим типом знань: було вилучено людиномірність із науки та якісно-філософські характеристики суспільства й людини. У філософії та соціально-гуманітарному пізнанні наслідки від механіцизму у світогляді найбільше відбилися на таких напрямах і соціальних концепціях, як теорія природних прав людини, теорія суспільного договору, лінійність історії, причини бідності, кількісний (фізичний) аналіз та вимір суспільства й людини. Філософський аналіз звівся до позитивістського узагальнення емпірично обґрунтованих теоретичних положень, які повинні були слугувати орієнтиром для прогнозування соціальних явищ. Філософія починає трактувати розвиток суспільства як суцільний прогрес, утверджувати раціональне розуміння історії та лінійну концепцію розвитку людства, ігноруючи ірраціональні події людської історії.

 

The article deals with the socio-scientific result of mechanistic worldview of classical science. For social and humanitarian knowledge it was in his identification with natural type of knowledge: was been removed the measurement of man of Science and qualitative and philosophical characteristics of society and man. In philosophy, social and human sciences consequences of a mechanistic worldview strongly influenced by the following trends and social concepts: the theory of natural rights theory of the social contract, the linearity of history, the causes of poverty, quantitative (physical) analysis and measurement of society and man. Philosophical analysis reduced to a positivist empirical generalization grounded theoretical positions that were to serve as a benchmark for predicting social phenomena. Philosophy begins to treat the society as a continuous progress, establish rational understanding of history and a linear concept of human development, ignoring the irrational human history.

Біографія автора

О. Г. Найдьонов, докторант Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, кандидат філософських наук, доцент

докторант Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, кандидат філософських наук, доцент

Опубліковано
2018-07-30
Як цитувати
Найдьонов, О. (2018). НАСЛІДКИ ДЛЯ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ПІЗНАННЯ ТА СУСПІЛЬНОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СВІТОРОЗУМІННЯ КЛАСИЧНОЇ НАУКИ. Актуальні проблеми філософії та соціології, (3), 77-83. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i.50