ЕВОЛЮЦІЯ ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ

Анотація

У статті розглядається історична ретроспекція філософії
мови, на тлі якої показано, по-перше, що теоретичним тлом
утвердження думки про те, що мова є природною властивістю
людини і світу, є синкретизм міфологічної свідомості, в
межах якого слова отримують дійсний онтологічний статус;
по-друге, ідейні витоки та специфіку панівних в інтелектуальній
думці домодерного періоду концептуальних підходів
до вирішення проблеми змісту й походження мови – концептів
«за природою» й «за законом» («шляхом установлення»);
по-третє, основні колізії трансформації концепту «за природою»
і специфіку його виявлення в модерний період, зокрема
формування думки про те, що мова є результатом розвитку,
з одного боку, людського інтелекту, а з іншого – людського
суспільства; по-четверте, місце та значення лінгвофілософської
концепції В. фон Гумбольдта в процесі становлення філософії
мови як напряму філософії. На концептуальному тлі
робіт В. фон Гумбольдта формувалася психологічна парадигма
інтерпретації мови (Г. Штейнталь, М. Лацарус), ідеї якої
стали теоретичним фоном формування «психології народів»
(В. Вундт).

The article examines the historical retrospection of philosophy
of language, against which it is shown that, first, the
theoretical background of the idea that the language is the natural
human property and the property of world, is syncretism
of mythological consciousness where words get real ontological
status. Second, the ideological origins and specific conceptual
approaches to the problem of the content and origin of language –
concepts “by the nature” and “by the law” (“by setting”), that
taking place during pre-modern period. Third, the basic concept
of transformation “by nature” and its specifics in the modern
period, including the idea that, on the one hand, the language is
the result of human intelligence and on the other hand of human
society. Fourth, the place and the meaning of W. von Humboldt
linguophilosofical concept in the process of making philosophy
of language as a tendency of philosophy. On the conceptual
background of W. von Humboldt’s works was made the psychological
paradigm of language interpretation (G. Steinthal,
M. Latsarus), which ideas become theoretical background of
forming the “Psychology of nation” (W. Wundt).