БОРОТЬБА ТЕНДЕНЦІЙ У РОСІЙСЬКІЙ КУЛЬТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ. ЧАСТИНА І

Анотація

У статті досліджено ключові бінарні смислові структури в
російській культурі її «золотого» періоду. Зокрема, актуалізовано
суперечливість полеміки західників і слов’янофілів,
які пропонували ідеалізовані шляхи розв’язання реальних
проблем культурно-історичного розвитку Росії. На підставі
аналізу протистояння «консерваторів» і «прогресистів»
осмислено роль літератури й літературної критики в російській
культурі ХІХ століття, їхній вплив на громадсько-політичну
думку. Обґрунтовано невдачу лібералізму як «третьої
сили» російської класичної культури, що послідовно відтісняється
й дискредитується одночасно й охоронницькою, і радикальною
стороною культурного протистояння. Доведено,
що соціокультурне укорінення насильства та радикалізму
в російській культурі мало доленосний для її розвитку
характер.

The articles analyses the key binary structures of the “golden
Age” of Russian culture. The author stresses the contradictions
of debates of Westernizers and Slavophiles, which searched
for idealistic ways to solve real forms of Russia’s cultural and
historical development. Having analyzed the contradictions of
“conservatives” and “progressists”, the author defines the role
of literature and literary criticism for the Russian culture of the
nineteenth century, the influence of both onto the socio-political
thought in Russia. The author explains the failure of liberalism
as the “third power” in Russian classic culture, which consequently
was pushed aside and discredited by both the protective
and the radical side of cultural opposition. The author concludes
that the sociocultural rootedness of violence and radicalism in
Russian culture defined its development.