СЛОВО ЯК НАРАТИВНИЙ ЕЛЕМЕНТ І РИТОРИЧНА ФІГУРА

Анотація

Предметом статті є осмислення функціонування слова в
літературному тексті як першооснови будь-якого наративного
фрагмента й риторичної фігури, що прагне активізувати
увагу читача. Досліджується матриця, яка накладається на
текст і виявляє його специфіку, аналізує механізми та одиниці
перетворення, у тому числі й слово. Зазначено, що саме в
контексті слово промовляє, реалізовує себе, набуває буттєвості.
Визначається вплив дискурсу, підтексту на формування
його значення. Звертається увага на те, що лінійний дискурс
створюється більш дрібними одиницями, а також на розрізнення
в мовних знаках позначення й позначеного. Використання
лінгвістичного підходу під час аналізу механізмів
перетворень є метою як загальної риторики, так і літературознавчої
науки та сучасної філософії.

The subject of the article is rethinking of word functioning
in literary text as a base of any narrative fragment and rhetorical
figure that tends to activate readers’ attention. Matrics that
is put on the text and reveals its specificity is investigated. The
author analyses mechanisms and units of transformation, and a
word among them. It’s mentioned that exactly in the context the
word speaks, realizes itself and gets reality. The impact of discourse,
subtext on the formation of its meaning is determined.
The attention is paid to line discourse which is formed by much
smaller units and also to language signs discrepancy between
denotation and denotated. The usage of linguistic approach in
analysis mechanisms of transformations is an aim both of general
rhetoric’s, and literary studies and modern philosophy.