ВІЗАНТІЙСЬКА ЕСТЕТИКА АСКЕТИЗМУ ЯК ТЕОЦЕНТРИЧНА ОНТОЛОГІЯ ПРЕКРАСНОГО

А. В. Царенок

doi:10.32837/apfs.v0i.552

А. В. Царенок Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

DOI: https://doi.org/10.32837/apfs.v0i.552

Ключові слова: естетика аскетизму, візантійська культура, теоцентризм, патристика, онтологія прекрасного, эстетика аскетизма, византийская культура, онтология прекрасного, aesthetics of the asceticism, Byzantine culture, theocentrism, patristic doctrine, ontology of the beauty

Анотація

Аналізуючи специфіку візантійської естетики аскетизму
як, зокрема, джерела релігійно-естетичної традиції Русі-України,
автор статті указує на важливість ретельного
дослідження онтологічного виміру християнського естетичного
вчення – виміру, пов’язаного з осмисленням проблеми
буття, прекрасного в дійсності. Ознайомлення з базовими
естетичними ідеями видатних мислителів-аскетів Візантії
(св. Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста,
Григорія Ніського та ін.) дає підставу визначати естетику аскетизму
як теоцентричну онтологію прекрасного. Наріжним
постулатом останньої виступає визнання Триєдиного Бога
Абсолютною Красою, Яка є Причиною буття всього прекрасного
і благого у створеному Нею світі. На переконання автора
статті, подібно до аскетичної етики, аскетична естетика має
чітко визначене онтологічне спрямування: з позиції християнських
мислителів буття справжньої краси у створеній дійсності
можливе лише за умови його причетності до Абсолютно
Прекрасного Буття.

The further exploration of the Byzantine aesthetics as of the
source of Rus’-Ukrainian aesthetical tradition in particular represents
the actual task of domestic philosophical and aesthetical
discourse. The phenomenon of the aesthetics of the asceticism as
well as its ontological dimension connencted with understanding
of the existence of the beauty in reality are worth attention
of scientists. The theocentrical character of Christian doctrine
regularly influences the development of the ascetic aesthetical
tradition to a great degree. Analysing the corresponding oppinions
of the famous Byzantine theologians (sts. Vasiliy the Great,
Grigoriy the Theologian, Ioann Chrysostom, Grigoriy Nisskiy),
A. Tsarenok proves that the aesthetics of the asceticism can be
regularly defined as the true theocentrical ontology of the beauty.
It is based upon the theological axiomatic statement that the
only God – the Creator – is the Absolute Beauty, Who causes the
being of the beauty in the created world.

Біографія автора

А. В. Царенок, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та культурології