ФІЛОСОФИ НОВОГО ЧАСУ ЩОДО ФЕНОМЕНА СПІЛКУВАННЯ

Анотація

У статті здійснено оглядовий аналіз досліджень феномена
спілкування філософами Нового часу. Розглянуто соціально-філософське
осмислення феномена спілкування
Р. Декартом в обґрунтуванні можливості взаємодії різних
«Я» мислячого суб’єкта, коли міжсуб’єктність міститься
в суб’єкті, у спроможності його чистої уяви. Виявлено, що
міжсуб’єктна взаємодія різних особистостей аналізується в
соціальних ідеях Томаса Гоббса, яким зроблено висновок, що
спілкування треба навчати, його потрібно ввести в систему
виховання й освіти, щоб людина була переконана в перевагах
цього виду людської взаємодії. З’ясовано, що Ф.М. Вольтер,
котрий багато зробив у дослідженні категорії свободи, дійшов
висновку про обмеженість своєї свободи свободою іншого,
і це мало вихід на проблему спілкування. Але Ф.М. Вольтер
так свою думку далі й не розвинув. Підкреслено, що саме
Д. Дідро продовжив дослідження Т. Гоббса щодо міжсуб’єктної
взаємодії, але, на відміну від Т. Гоббса, приділив увагу
не соціальному спілкування, а міжособистісному.

In the article the observation analysis of achievements of
the communication phenomenon, done by Philosophers of New
Time, was investigated. The socio-philosophical understanding
of the phenomenon of communication was considered by
R. Dekart via the rational interoperability of the various “I” of
thinking subject, when intersubjectivity existed in the subject,
as the ability of pure imagination. It was revealed that the interaction
of different personalities is analyzed in social ideas of
Thomas Hobbes, who concluded that the communication should
be taught, it must be added to upbringing and education in order
a man was convinced of the advantages of this kind of human
interaction. The author of the article found that F.M. Volter,
discovered much in the study of category of freedom and he concluded
that there is his freedom restriction by other one’s freedom
and this had impact on the problem of communication. But
F.M. Volter didn’t develop his study. The article stressed that it
was D. Didro, who continued Hobbes’researches about persons
interaction, but on the contrary from T. Hobbes, he paid attention
to interpersonal, but not social communication.