БОРОТЬБА ТЕНДЕНЦІЙ У РОСІЙСЬКІЙ КУЛЬТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ. ЧАСТИНА ІІ

Анотація

У статті досліджено ключові бінарні смислові структури
в російській культурі її «золотого» періоду. Доведено, що
Л. Толстой і Ф. Достоєвський поєднували обидві тенденції,
притаманні класичній російській культурі, – відцентрову й
доцентрову. Актуалізовано провідні тези філософії культури
К. Леонтьєва, який тлумачить світ у його протилежностях,
крайнощах, непримиренних полюсах життя. Із цієї позиції
філософ критикує лібералізм і відкидає демократію в будьяких
формах як торжество натовпу й посередньості. На противагу
К. Леонтьєву, який абсолютизував суперечності російської
дійсності й поляризованість російської культури,
В. Соловйов шукав шляхи запобігання роздвоєності національної
культури, доводив її здатність поєднувати народи, релігії,
культури. Установлено, що до кінця ХІХ ст. в російській
культурі окреслилися полярні ідеали: леонтьєвський ідеал
«квітучої складності» та соловйовський ідеал «всеєдності».

The articles analyses the key binary structures of the “golden
Age” of the Russian culture. The author proves that Leo Tolstoy
and Fyodor Dostoevsky represented and combined in their
intellectual heritage the two tendencies typical for the Russian
culture, i.e. centripetal and centrifugal tendencies. The author
accentuates the key notions of Konstantin Leontyev’s philosophy
of culture, according to which the world is perceived in its
contradictions, extremes, and irreconcilables. Taking this idea
as a starting point, Leontyev criticizes liberalism and rejects democracy
in principle as a triumph of the crowd and mediocrity. In
contrast to Leontyev, who absolutized contraditions of Russian
reality and polarization of Russian culture, Vladimir Solovyov
searched for the way to prevent duality of the national culture,
proving its ability to unite peoples, religions, and cultures. The
author concludes with a statement that by the late nineteenth century
Russian culture adopted two polar ideals: Leontyev’s ideal of
the “blooming complexity” and Solovyov’s ideal of the “allunity”.