ВИЯВИ МАСОВОЇ ТА ЕЛІТАРНОЇ КУЛЬТУРИ В СОЦІАЛЬНОМУ БУТТІ МУЗИКИ В ДОБУ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

Анотація

У статті розглядається структурування елітарної та масової
культур навколо своїх функцій на прикладі соціального
буття музики, представлені аргументи стосовно самовизначення
субкультур за різними підґрунтями. Автор
аналізує взаємопроникливість масової та елітарної культур,
що відповідає потребі в особливій мові для традиційного й
нетрадиційного сприйняття. Дві головні тенденції, що однаково
відчутні в усіх сферах сучасної художньої та наукової
думки, – тенденція до національно-кореневого й до універсального,
загальнобуттєвісного – свідчать про інтенсивний
ривок у творенні національного буття. Кульмінація національних
проблем викликає висвітлення універсальних
цінностей і засвідчує потенції культури до структурування
осмисленої життєдіяльності. Елітарна культура з її ставкою
на індивідуальне, авторське й масова – з її опорою на колективне
однаково живлять творчу волю та колективну пам’ять
мистецтва. Наголошується на тому, що радикальний плюралізм
постмодернізму розмиває критерії й порушує ієрархію
цінностей.

The article deals with the structuring elite and mass culture
around its functions on the example of the social music being,
presented arguments regarding the identify of subcultures on
different ground. The author analyses the interpenetration
mass and elite cultures, that meets the requirements in the special
language for traditional and non-traditional perception.
There are two main tendencies, which are equally noticeable
in all areas of the contemporary artistic and scientific notion.
One of them is the national and root inclination; the other one
tends to the universal and the common-existing. They show the
intense breakthrough in the creation of national being. The culmination
of national problems causes the coverage of universal
values and demonstrates the potency of culture to structuring
meaningful vital activity. The elite culture, with its stake on the
individual and author’s consciousness, and the mass culture,
with its support on the collective one, equally nourish the creative
volition and the collective memory of art. It is marked radical
pluralism of postmodernism blurs criteria and violates the
hierarchy of values.