ЗЛО В ПОСТМОДЕРНІЗМІ

СПРОБА РЕЦЕПЦІЇ ЖАНА БОДРІЙЯРА

Анотація

У статті розглядаються феноменологічні й частково онтологічні
аспекти проблеми зла в праці Ж. Бодрійяра «Прозорість
зла». Підважується правомірність симетричної опозиції категорій
«Добро» і «Зло», пропонується інший тип взаємовідносин,
закладений у їх онтологічних характеристиках. Порушується
питання порятунку сучасної людини від «ери невагомості»
й «тоталітаризму позитивності», що втілюється в «операційному
примусі» тотального Добра. Через аналіз категорій тероризму,
маскараду та раку обстоюється слушність теореми про
прокляту сторону речей, яка може слугувати відновленням
«життєвого принципу руйнації зв’язків». Цілюща сила зла
вбачається в гомеопатичному його дозуванні й нерозривності
добра і зла як онтологічного принципу. Зло стверджується як
автономне, а Добро – як діалектичне й несамодостатнє у своєму
бутті. Потенціал зла покладається в ініціації процесів, які можуть
забезпечувати крихкий баланс цієї нероздільності.

The article deals with phenomenological and – partially –
ontological aspects of the problem of evil in the work of
J. Baudrillard “Transparency of Evil”. The legitimacy of the
symmetrical opposition of the categories of Good and Evil is
called into question, and another type of relationship is laid
down (implicitly laid in their ontological characteristics). The
issue of saving the modern man from the “era of weightlessness”
and “totalitarianism of positivity”, embodied in the “operational
compulsion” of the total Good, is being raised. Through analysis
of the next concepts: terrorism, masquerade and cancer, the
legitimacy of the theorem on the damned side of things is upheld,
which can serve as a renewal of the “vital principle of breaking
ties”. The curative power of evil is seen in its homeopathic dosage
and the continuity of Good and Evil as an ontological principle.
Evil is affirmed as autonomous, and Good – as dialectical and
not self-sufficient in its being. The potential of evil is assumed
in the initiation of processes that can ensure a fragile balance of
this inseparability.