ТРАНСФОРМАЦІЇ КОНЦЕПТУ ВІРИ У ХРИСТИЯНСЬКІЙ ТЕОЛОГІЇ

Анотація

У статті досліджуються трансформації концепту віри в
історичній динаміці розвитку теологічних теорій. Концепт
віри в християнській традиції у своєму поняттєвому ядрі
має два полюси: впевненість у знанні та вірність в особистих
відносинах. Сучасна християнська теологія, доповнюючи
цілісний смисловий діапазон, описує віру як упевненість у
досвіді відносин із Богом і вірність цим відносинам і Богові,
що в них відкривається. Загальною тенденцією для європейського
християнства є поглиблена увага до віри як вірності,
що реалізується в ідеальній комунікації. Віра як упевненість
у знанні чи існуванні об’єкта знання була в центрі уваги метафізичного
мислення від томістів до неотомістів. Проте сучасна
теологія доводить, що впевненість у власному знанні є
нічим іншим як довірою до свого знання, а тому «довіра» як
центр поняттєвого ядра концепту віри отримує все більшу перевагу
над альтернативним центром – «упевненістю».

The article deals with the transformation of the concept of
faith in the historical dynamics of theological theories. The concept
of faith in European Christian has two poles in its semantic nucleus:
assurance in one’s knowledge and fidelity in personal relations.
Contemporary Christian theology treats faith as assurance in the
experience of relations with God and fidelity to these relations and
to God who reveals Himself in these relations. Generally, European
Christianity pays special attention to faith as fidelity realized in
ideal communication. Faith as assurance in knowledge or existence
of the object of knowledge was in the center of metaphysical attention
for Thomists and Neo-Thomists. However, contemporary
theology proves that assurance in one’s knowledge is nothing else
but trust to one’s knowledge and experience, so that “trust” gradually
outweighs “assurance” as the center of semantic nucleus of the
concept of faith. Today’s Catholic theology understands faith as
fidelity to God, Who reveals Himself in personal relations as Love;
Protestant theology treats faith as supernatural experience of personal
communication to God and assurance in this experience.