ВЛАДА І НАРОД

АРХЕТИПИ ТА КЕНОТИПИ ПОТЕСТАРНИХ ВІДНОСИН

Анотація

У статті робиться спроба розширити список архетипів,
сформульованих К.Г. Юнгом, завдяки тим, що визначають
колективне підсвідоме людей у площині потестарних відносин,
зокрема взаємовідносинам рівня «влада – народ». З одного
боку, здійснюється експлікація універсальних першообразів
людської свідомості – архетипів «влади найкращих»,
«слуги народу», а з іншого – досліджуються етнічні специфікації
втілень цих архетипів у сучасних потестарних практиках.
Стверджується положення про імпліцитність вектору
легітимації влади щодо архетипу «влади найкращих». Аналізується
перетворення архетипу «влади найкращих» на
кенотип «влади не найгірших». Автор статті стверджує, що
настанова політичної свідомості на кшталт «аби не найгірші»
як кенотип є одним із проявів цинічного розуму (П. Слотердайк).
Проведено феноменологічний аналіз потестарної свідомості
пересічної людини як абстрактного мислення, що не
враховує необхідності складних опосередкувань у досягненні
певної політичної мети.

The aim of the article is supplementing the list of the Jungian
archetypes with those that define the collective unconsciousness
in the potestary plane, especially the “authority –
people” relations. One aspect of the study is explication of some
of the universal basic images of the human psyche, such as the
archetypes of “rule of the worthiest”, “servant of the people”.
The other aspect is the ethnic specifics of these archetypes’
manifestations in the contemporary power practices. The implicit
character of the power legitimization by the “rule of the
worthiest” archetype is stated. Then the analysis of the transformation
of the said archetype into the “rule of not the worst”
kenotype is given. The authors see the political consciousness
satisfied by “not the worst” kenotype as a manifestation of the
cynical reason (P. Sloterdijk). The authors present the results
of the phenomenological analysis of an average person’s potestary
consciousness as abstract thinking that does not take into
consideration the necessity of complex mediations in achieving
a certain political aim.