СОЦІАЛЬНИЙ КОНСТРУКТИВІЗМ У РОЗРІЗІ СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ

Т. В. Іванова

doi:10.32837/apfs.v0i.659

Т. В. Іванова Сумський державний університет

DOI: https://doi.org/10.32837/apfs.v0i.659

Ключові слова: соціальний конструктивізм, соціологія, соціальна роль, ідентичність, позитивістська соціологія, социальный конструктивизм, социология, социальная роль, идентичность, позитивистская социология, social constructivism, sociology, social role, identity, positivist sociology

Анотація

У статті представлена конструктивістська парадигма у
соціології. Соціальний конструктивізм описується як процес
вбудовування об’єкта у систему культурних означень та соціальних
закономірностей. Об’єкт розглядається як сукупність
органічного, неорганічного та соціального. Наголошується,
що теорія конструктивізму на сучасному етапі розвитку соціологічного
знання дає можливість об’єктивніше пізнавати
дійсність, порівняно з позитивістськими теоріями. Описані
два напрями конструктивістської роботи: один із них орієнтований
на стратегії моделювання світу, способи мислення,
різноманітні дискурсивні практики (динамічний аспект),
інший – безпосередньо на об’єкт (форми поведінки, людські
якості тощо), який розглядається як результат соціального
конструювання (змістовний аспект). Особистість аналізується
одночасно і суб’єкт трансформації світу, і як його соціальний
конструкт, як гнучка дискурсивна система, що постійно
трансформується у процесі соціальної практики. Конструювання
особистості відбувається у межах соціальних позицій.

The article presents the constructivist paradigm in sociology.
Social constructivism described as the process of building an
object into a system of cultural designations and social patterns.
The object considered as a combination of organic, inorganic and
social. Noted that the theory of constructivism at the present
stage of the development of sociological knowledge makes it possible
objectively learn the reality, in comparison with positivist
theories. Two directions of constructivist work are described:
one of them is oriented to the world modeling strategies, the
ways of thinking, various discursive practices (dynamic aspect),
the other directly to the object (forms of behavior, human qualities),
which is viewed as the result of social construction (con- tent aspect). Personality analyzed simultaneously as the subject
of the transformation of the world, and its social construct as
a flexible discursive system that constantly transformed in the
course of social practice. The construction of the personality
takes place within the framework of social positions.

Біографія автора

Т. В. Іванова, Сумський державний університет

кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології, політології та соціокультурних технологій