СОЦІОКУЛЬТУРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ

Анотація

Проблема ідентифікації суб’єкта культури є засадою
онтологічного аналізу здійснення акту культуротворення
соціокультурної ідентичності. Вона обіймає у своїх культурно-історичних межах антропологічний горизонт осмислення
людини у контексті діяльності, поведінки, стану, які існують
у просторі культуротворчості. Самовизначення людини у соціумі – це одна з головніших реалій системогенезу культурних практик. У статті визначені антропні форми ідентичності. Вони утворюють синтез ідентичностей, який формується
у соціумі. Існують два локуси ідентичності – локальний, орієнтований на індивіда, та універсальний, орієнтований на
соціум. Система ідентичності, що пов’язана з локальними
конфігураціями, – це реальність культури, орієнтована на
світ конкретного продуцента. Універсалістські системи ідентичності орієнтовані на концептуальний простір вимірювання цінностей культури, на контекст культуротворення, що
осмислюється як цивілізаційна ідентичність.

The problem of identifying the subject of culture is the
basis for ontological analysis of the implementation of cultural creation act of a sociocultural identity. Within its cultural and historical limits it covers the anthropological horizon of comprehension of human in the context of activity,
behaviour, condition, which form the cultural creation space.
Self-determination of a person in society is a major reality of
the systemogenesis in cultural practices. The article defines
anthropic forms of identity. They create a synthesis of identities that are formed in society. There are two loci of identity –
local, which is focused on the individual, and universal that
is focused on the society. The identity system associated with
local configurations is the reality of culture oriented to the
world of a particular producer. Universalist identity systems
are focused on the conceptual space of cultural values, on
the context of cultural creation, which is comprehended as a
civilizational identity.