ДІАЛОГІЧНІ ТА ЕСТЕТИЧНІ МОТИВИ У БОГОСЛОВСЬКИХ СИСТЕМАХ Г. У. ФОН БАЛЬТАЗАРА ТА Д. Б. ГАРТА

Анотація

Стаття присвячена аналітиці божественного об’явлення
в іманентному світі, яке у теоестетичних системах Г.У. фон
Бальтазара та Д. Б. Гарта отримує естетичні конотації. Бог
являється у світі через Красу та Благо; Його інтенція є первинною щодо людини, яка вже у самому факті власної створеності отримує дар існування. Краса, що переповнює божественну Трійцю, у своєму надмірі виливається через край у
створений світ, надаючи привабливості всьому сущому. Така
краса і є ключ до розуміння іншого, є формою істини; відтак, нікого не можна зрозуміти, перед тим не звернувшись
до нього з радісною взаємністю, що є відгуком на його красу.
У жесті впізнавання – у радості від залученості у красу іншого – суще отримує своє позачасове буття, наближаючись до
вічності; у цьому ж жесті суб’єкт вперше отримує автентичне
знання про іншого так само, як і знання про Бога. Прекрасне
і величне, явлене у природі та іншому, відсилає до божественного джерела цих феноменів, і спонукає людину до розмикання егоїстичної моносвідомості і переходити у царину спілкування, головною реплікою у відповідь Богові є жертовна та
діяльнісна подяка, об’єктом якої є ближній.

The article is devoted to the analysis of the divine phenomenon in the immanent world, which acquires aesthetic connotations in the theoaesthetic systems of G. Von Balthazar and
D. Hart. God appears and presents himself to the world through
Beauty and Good; His intention is primary in relation to man
who, even through the fact of his creation, receives the gift of existence. The Beauty that fills up the divine Trinity, under divine
fullness flows over the edge into the created world, transforming all that exists. This beauty is the key to understanding the
other; it is a form of truth. So no one can be understood without
anticipating a call with joyful reciprocity, which is a response to
his beauty. In the gesture of recognition – in the joy of belonging to the beauty of the other – things in existence acquire their
timeless being, approaching eternity. For the first time and in
the same gesture the subject receives authentic knowledge of the
other as well as knowledge about God. Beautiful and majestic,
manifested in nature and other, refers to the divine nature of
these phenomena, and encourages man to unlock the egoistic
mono-consciousness and transit to the realm of communication.
The main response to God is sacrificial and active gratitude, the
object of which is the neighbor.