КОНЦЕПЦІЯ ЛІТУРГІЙНОГО РЕАЛІЗМУ В ТЕОЛОГІЇ ОЛЕКСАНДРА ШМЕМАНА

Анотація

У статті розглянуто головну тему богословських розвідок О. Шмемана – літургійне богослов’я, яке запропоновано
називати літургійним реалізмом. Осмислення богослужіння
церкви як одного з головних джерел богопізнання стало провідною темою для богослов’я у ХХ ст. Літургійне богослов’я
О. Шмемана ґрунтується на цілісному світогляді, в основу
якого покладено євхаристійну еклезіологію й екзистенційне
переживання присутності трансцендентної реальності Царства Божого. Важливими складовими елементами літургійного богослов’я О. Шмемана як комплексної богословської
системи є утвердження центрального значення літургії для
всього буття церкви, дотримання принципу lex orandi est lex
credendi, розуміння літургії як здійсненої есхатології та послідовне витлумачення літургії як події, що безпосередньо
стосується життя всіх її учасників.

The author analyzes the main theme of A. Schmemann’s
theological investigation, which is the liturgical theology.
The author proposes to define it as the liturgical realism. Interpretation the liturgical worship of the church as one of the
main sources of the knowledge of God was the central theme
for theology in the twentieth century. Liturgical theology of
A. Schmemann is based on his holistic outlook. Its foundations
are eucharistic ecclesiology and the existential experience of the
presence of the transcendent reality of the Kingdom of God. The
important elements of A. Schmemann’s liturgical theology as a
comprehensive theological system are the following: affirmation the central importance of the liturgy for the whole being of
the church; application of the principle lex orandi est lex credendi; understanding the liturgy as an implemented eschatology;
and a consistent interpretation of the liturgy as an event that
directly affects the lives of all its participants.