ДІАЛОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА КОНСТИТУЮВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ФАХІВЦЯ: РЕТРОСПЕКТИВА ТА ПЕРСПЕКТИВА

Анотація

У статті розглядається значення діалогічної взаємодії в
процесі конституювання особистості фахівця з позиції потенційної можливості конвергенції універсальних і професійних (локальних) цінностей. Для реалізації цієї мети подано
ретроспективу основних підходів і рецепцій щодо людиновимірного значення діалогу, який покликаний стати місцем
зустрічі, інтерсуб’єктивним простором конституювання компетенцій його учасників. Обґрунтовується думка, що у світлі
феноменології спілкування між людьми діалог може стати
тією комунікативною універсалією, яка оптимізує процеси
навчання та виховання сучасного фахівця, не редукуючи їх
лише до набуття спеціальних знань і навичок. Саме досвід
діалогічної взаємодії викладача і студента, викладача і студентської групи може закласти підвалини та створити універсальну парадигму освоєння молодою людиною не тільки
сцієнтистських, а й аксіологічних компонентів інформації,
що трансформується в особистісне знання.

The article considers the significance and role of dialogical
interaction in the process of formation of specialist personality
from the point of view of the potential possibility of convergence
of universal and professional (local) values.
Pursuing this purpose a retrospective of main approaches
and perceptions concerning the human-dimensional significance
of the dialogue is given, which is intended to become a
meeting place and intersubjective space for the formation
of its participants. It is grounded that in the light of the
phenomenology of dialogue between people, dialogue can become
the communicative universal that optimizes the processes of
education and upbringing of the modern specialist, without
reducing them only to the acquisition of special knowledge and
skills. It is the experience of the dialogical interaction of the
teacher and the individual student, the teacher and the student
group that can lay the foundations and create a universal
paradigm for mastering not only formal scientific, but also
axiological components of information by young person, which
would be transformed into personal knowledge.