АНТРОПОЛОГІЧНІ ТА ЕТИКО-ЕСТЕТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ КУЛЬТУРИ

Анотація

Глобалізація, гармонізація близькі за своїм принципом
сучасного бачення тих процесів, які можна охарактеризувати як стохастичні, деструктивні тощо. Глобалізація – це і є
певна гармонізація, але вона не називається гармонізацією.
Щоб вийти за межі економічних, політичних і геополітичних трансформацій, які описуються категоріями модернізації, транзиту, маргіналізації, транспозиції, перенесення
технологій, потрібно знову-таки визначити висхідну антропологічну проблему трансформації посткомуністичного
простору як проблему естетизації етики. Важливо визначити широкий метакультурний контекст глобалізації, який не
можна однозначно охарактеризувати лише як етико-естетичний. Він потребує проміжного категоріального апарату,
де епіцентром категоризації стає власне категорія «гармонія». Прописати якусь етичну, естетичну доктрину для геополітичного простору, глобалізаційних питань неможливо,
визначити їх у рамках локального соціуму, пострадянського простору або ЄЕС, а потім спроектувати на міжкультурні відносини теж є нереальним, неможливим кроком радикальної глобалізації локального. Гармонія існує на правах
контрпозиції економічної модернізації, трансформації,
трансгресії й усім тим редуктивним механізмам, які приходять у пострадянський простір як макдоналізація, коли
спрощені схеми продажу дешевого продукту (необов’язково
їжі) стають механізмом ідентичності й зразка поведінки,
діяльності споживання. Усі говорять про те, що зникають
нації, зникають етнічні утворення, більше того, вони вигладжуються, спрощуються. Ці процеси приходять навіть в
Азію. Ми можемо говорити лише про те, що не можна гостро
протиставляти етнічні, національні контексти глобалізаційному простору. За будь-яким глобалізаційним витоком
стоять усе ж таки тотальні національні інтереси, які належать певним надкраїнам, націям, державам.

Globalization, harmonization are close by their principles
of modern vision of those processes that can be characterized as
stochastic, destructive, etc. Globalization is a certain harmonization, but it is not called harmonization. In order to go beyond
economic, political and geopolitical transformations, which are
described by the categories of modernization, transit, marginalization, transposition, transfer of technology, we must again
determine the initial anthropological problem of transforming
post-communist space as a problem of aesthetic ethics. It is
important to define the broad metacultural context of globalization, which can not be unambiguously described only as an
ethical and aesthetic one. It requires an intermediate categorical apparatus, where the category of “harmony” becomes the
epicenter of categorization. It is impossible to register any moral, aesthetic doctrine for the geopolitical space, globalization
issues, define them within the framework of the local society,
the post-Soviet space or the EEC, and then project into intercultural relations, too, is impossible, impossible step of radical globalization of the local. Harmony exists on the rights of
a counterposition of economic modernization, transformation,
transgression and all those reductive mechanisms that come in
the post-Soviet space like macdonalization, simplified schemes
for selling a cheap product (not necessarily food), become mechanisms of identity and a pattern of behavior, consumption activities. Everyone says that nations are disappearing, ethnic formations are disappearing, moreover, they are being ironed out
and simplified. These processes even come to Asia. We can only
say that one can not sharply oppose the ethnic, national contexts
of globalization spaces. Above all globalization processes there
are still total national interests that belong to certain countries,
nations, states.