ГІПОМЕНОС ЯК ОЗНАКА ДУХОВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У статті розглядається проблематика становлення чесноти гіпоменосу як духовної якості сучасної зростаючої особистості, наслідком формування якої стає міцна вмотивована
здатність до подолання життєвих випробувань. Запропоновано визначення поняття гіпоменосу як стійкої особистісної
духовної якості, що мотивує людину до перетворення кризових та стресових життєвих подій у нові можливості для духовного удосконалення на підгрунті засвоєння доцільності
аксіосфери релігійного світогляду та світосприйняття. Накреслені окремі філософсько-освітні напрямки формування
чесноти гіпоменосу через розуміння невипадковості скорботи
та життєвих випробувань; через спрямування до надутілітарних цінностей і зміну погляду на себе і на весь світ; через
формування здатності до самокерування та стійкого перенесення життєвих випробувань, що сприймаються як необхідна програма особистісного життєвого розвитку і духовного
становлення.

In this article are considered the problem of the formation
a hypomenos as the spiritual quality of the modern growing
personality. The results of this quality have to the formation of
the strong motivated ability to overcome the living hardships.
Is offered the definition of the hypomenos as a stable personal
spiritual quality that motivates a person to transform crisis and
stressful life’s events into the new opportunities for the spiritual
perfection on the basis of the assimilation to the expediency of
the religious axiosphere. Are proposed some philosophical-educational directions for the forming of the hypomenos due to
the understanding of the non-randomness of sorrow and living
hardships; due to the focusing on the over-utilitarian values and
the changing of the attitude to oneself and to the whole world;
due to the formation of the ability to self-control and sustainable transfer of the living hardships. That is perceived as a necessary program of personal spiritual life development.