ХРИСТОЛОГІЯ В КОНТЕКСТІ СИНОПТИЧНИХ ЄВАНГЕЛІЙ

Анотація

У статті аналізується богословське-історичне і есхатологічне значення Особи Ісуса Христа в поєднанні з людським і
божественним виміром Його сутності у синоптичних Євангеліях та розглядається методологічний підхід до їх вживання
в христологічних концепціях. Визначено термінологічні особливості христологічних титулів у способі з’єднання двох природ в особі Ісуса Христа, даючи підстави стверджувати про їх
самобутній характер, вираженого авторами в особливому стилі з використанням різних свідчень, найменувань, символічних образів й ускладненої метафорики. Встановлено, що віра
в Ісуса Христа, яка формувалася у ранньохристиянський період, розуміння Його сутності не набуло єдиного і завершеного
вираження, через різні традиції і образи мислення, які були
властиві авторам новозавітних текстів. Однак ототожнення
Христа з Месією, Спасителем та Відкупителем людства з ярма
гріха, об’єднувала Його послідовників і знаходила своє вираження у Новому Завіті. Доведено, що взаємозв’язок між ними,
незважаючи на різні христологічні свідчення, дає можливість
формулювати умоглядну новозавітну христологію.

The article analyzes the theological-historical and eschatological significance of the Person of Jesus Christ in conjunction with
the human and divine dimension of His essence in the synoptic
Gospels, and also considers the methodological approach to their
use in Christological concepts. The terminological features of the
christological titles in the way of joining the two natures in the
person of Jesus Christ are determined, giving an occasion to assert
their original character expressed by the authors in a special style
with the use of different evidences, naming, symbolic images and
complex metaphors. It is established that the faith in Jesus Christ,
which was formed in the early Christian period of understanding
of His essence, did not receive a single and complete expression, in
view of the different traditions and way of thinking inherent in the
authors of the New Testament texts. In this case, the identification
of Christ with the Messiah, the Savior and Redeemer of mankind
from sinfulness, united His followers and found expression in the
New Testament. It is proved that the interrelation between them,
in spite of different christological data, makes it possible to formulate a conceivable New Testament Christology.