ФЕНОМЕН ФІЛОСОФСЬКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНА ВІДКРИТІСТЬ АКАДЕМІЧНОЇ ОСВІТИ І НАУКИ

  • Назип Віленович Хамітов Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України
  • Світлана Анатоліївна Крилова НПУ імені М. Драгоманова
Ключові слова: публічність, публіцистика, філософська публіцистика, академічна філософська публіцистика, філософська есеїстика, філософське мистецтво, буденне буття людини, граничне буття людини, метаантропологія

Анотація

Осмислюється філософська публіцистика та її суспільна відкритість в академічній освіті і науці. Автори обґрунтовують тезу про суттєву різницю ступеню відкритості академічного знання у авторитарному і демократичному суспільстві. У тоталітарному й авторитарному суспільстві логіка і міра суспільної відкритості академічного знання вирішується закритою групою осіб. У демократичному суспільстві – академічна відкритість можлива лише у публічній дискусії, живому просторі дискурсу, який з необхідністю виходить за межі академічної спільноти.

Обгрунтовано, що в результаті дії філософської публіцистики маємо справжню тут-і-тепер-відкритість академічного знання в його освітніх і наукових вимірах, відкритість сучасності.

Філософська публіцистика – не просто доступне подання історії філософії або сучасного стану напрямків теоретичної філософії,  це сфера духовної творчості, в якій вічні світоглядні проблеми постають у актуальному суспільному контексті. Показана специфіка філософської публіцистики відносно споріднених жанрів есеїстки і журналістики. Філософська публіцистика в своїй глибині завжди є гуманістичною, вона стоїть на сторожі свободи думки, пробуджує її критичність, захищає від маніпуляцій. Обгрунтована теза про консолідуючий характер філософської публіцистики в сучасних кризових суспільствах, зокрема в Україні. Показано тяжіння справжнього академізму до публіцистичності. Справжній академізм іманентно тяжіє не стільки до публічності, скільки до публіцистичності – чим вищий академічний статус освітянина та науковця, тим більшої міри публіцистичності він вимагає – міри відкритості текстів та виступів, здатності говорити доступно і цікаво, щоб бути почутим колегами сусідніх галузей знання і всім суспільством. Ця публіцистичність є саме філософською, адже дає можливість своєму носію інтегрувати, генерувати й креативно захищати ідеї на різних публічних майданчиках.

Автори вводять поняття «академічна філософська публіцистика»; в результаті дії такої публіцистики в сучасному демократичному суспільстві виникає відкритість освіти і науки.

Біографії авторів

Назип Віленович Хамітов, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник

Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України, м. Київ, Україна

Світлана Анатоліївна Крилова, НПУ імені М. Драгоманова

доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри культурології та філософської антропології 

НПУ імені М. Драгоманова, м. Київ, Україна

Опубліковано
2019-11-25
Як цитувати
Хамітов, Н., & Крилова, С. (2019). ФЕНОМЕН ФІЛОСОФСЬКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНА ВІДКРИТІСТЬ АКАДЕМІЧНОЇ ОСВІТИ І НАУКИ. Актуальні проблеми філософії та соціології, (25), 3-11. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i25.877