Можно ли сфотографировать материю? Дискуссия в треугольнике Богданов – Плеханов – Ленин и её современное значение

И. Ф. Кононов

doi:10.32837/apfs.v0i26.901

И. Ф. Кононов Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко

DOI: https://doi.org/10.32837/apfs.v0i26.901

Анотація

У статті реконструйована дискусія про категорію «матерія» в російській соціал-демократії початку ХХ ст., головними учасниками якої виступили Г.В. Плеханов, О.О. Богданов і В.І. Ленін. Ідейним тлом для виникнення дискусії були процеси в європейському соціал-демократичному русі. Її чільні представники в Німеччині висловлювалися на користь того, що марксизм є соціальне вчення, сумісним з різними філософськими поглядами. Цей ідейний контекст склався в процесі перетворення німецької соціал-демократії на частину істеблішменту. Відкриття в науці цього часу (в першу чергу, пов’язані з подільністю атому) стимулювали їх філософське осмислення. В цей процес включилися неокантіанці і позитивісти (махісти і емпіріокритики). Лівих інтелектуалів в працях останніх приваблювало врахування головної ролі практики в пізнанні. Легітимізувала філософські пошуки настанова Ф. Енгельса, згідно з якою матеріалізм мусить змінювати свою форму з кожним великим відкриттям в природознавстві. Серед російських соціал-демократів найбільш яскравим філософським талантом був О. Богданов, який обґрунтовував позицію емпіріомонізму. Виникла ситуація, коли на порядок денний міг стати фундаментальний перегляд усього марксистського вчення. Це вчення на той момент було не лише інтелектуальним фактором, але і способом легітимації партійної влади. В керівних колах російської демократії виник спротив цій загрозі, який очолив на перших порах Плеханов. В дискусіях на перший план висунулася філософська категорія «матерія». Показано, що «гносеологічний підхід» до визначення матерії у Плеханова і Леніна суперечливо поєднувався з неявними онтологічними передумовами. Свідомість у цьому випадку натуралізувалася і індивідуалізувалася. Богданов виходив з соціальних передумов філософських категорій, вважаючи практичним корелятом категорії матерії всезагальну працю. Але він одночасно розглядав цю категорію як фетиш індивідуальної свідомості в капіталістичному суспільстві. В радянський час ця дискусія була фальсифікована з метою підтримання громадянського культу Леніна. Зараз вона набула нового значення у зв’язку з актуалізацією у світовій філософії онтологічної проблематики. Показано антиномічність теорії матерії, якої неможливо уникнути, але яка, незважаючи на це, виконує незамінні евристичні функції в сучасній культурі.

Біографія автора

И. Ф. Кононов, Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко

доктор социологических наук, кандидат философских наук, профессор, заведующий кафедрой философии и социологии

Посилання

Аксельрод Л.И. Против идеализма. Критика некоторых идеалистических течений философской мысли. Сборник статей. Изд. 3-е. М.-Л.: Гос. соц.-эк. издво, 1933. 220 с.

Акулов Валентин Леонидович. URL: https://akulov.ucoz.ru.

Акулов В.Л. Ленин как философ. URL: https://akulov.ucoz.ru/publ/2012_god/lenin_kak_filosof/8-1-0-68.

Ань Цинянь. Ленинское определение материи и анализ выражения «показания органов чувств» // Вопросы философии. 2011. №11. URL: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=429&It

emid=52.

Аросьев Ал. Ленинцы // Под знаменем марксизма. 1924. № 4 – 5. С. 5–12.

Богданов А.А. Падение великого фетишизма (современный кризис идеологии). Вера и наука (о книге

В. Ильина «Материализм и эмпириокритицизм»). М.: Издание С. Дорватовского и А. Чарушникова, 1910.

URL: https://ruslit.traumlibrary.net/book/bogdanovfetish/bogdanov-fetish.html.

Богданов А.А. Социализм науки (научные задачи пролетариата). М.: Издание журнала «Пролетарская культура», 1918.

Богданов А.А. Эмпириомонизм. Статьи по философии / отв. ред. В.Н. Садовский. Послесловие В.Н. Садовского, А.Л. Андреева и М.А. Маслина. М.: Республика, 2003а.

Богданов А.А. Тектология. Всеобщая организационная наука / Ред. коллегия: В.В. Попков (отв. ред.),

Г.Д. Гловели, В.Д. Мехреков. М.: Финансы, 2003б.

Богданов А.А. Письмо А.В. Луначарскому. 19 ноября 1917 г. // ЛюбутинК.Н., ТолмачевВ.Д. Александр Богданов: от философии к тектологии. Екатеринбург: Изд-во «Банк культурной информации», 2005.

С. 225 – 228.

Ваганян В. Вынужденная полемика // Под знаменем марксизма. 1922. №9-10. С. 95 – 112.

Гегель Г.В.Ф. Наука логики. Т.1. / Отв. ред. М.М. Розенталь. М.: Мысль, 1970. 501 с.

Главные философские труды В.И. Ленина / Под общ. ред. Б.В. Богданова, И.С. Нарского. М.: Политиздат, 1987. 288 с.

Гольбах П. Избранные произведения в 2-х томах. Т. 1. М.: Издательство социальноэкономической литературы, 1963.715 с.

Горбунов В.В. В.И. Ленин и Пролеткульт. М.: Политиздат, 1974. 239 с.

Даниленко В.М. В.І. Вернадський. Простір життя і думки. К.: Академперіодика, 2019. 352 с.

Деборин А.М. Ленин как мыслитель. Изд. 3-е, дополн. М. – Л.: Государственное издательство, 1929. 168 с.

Деборин А.М. Философия и политика. М.: Издательство АН СССР, 1961. 748 с.

Ерахтин А.В. Материя: объективная реальность или субстанция? // Вестник РФО. 2013. № 2. С. 79–85.

Ерахтин А.В. Проблема материи в западной и отечественной философии советского периода // Философия и общество. 2014. № 1 (январь – март). С. 55–74.

Ильенков Э.В. Ленинская диалектика и метафизика позитивизма: (Размышления над книгой

В. И. Ленина «Материализм и эмпириокритицизм»). М.: Политиздат, 1980. 175 с.

Кант И. Критика чистого разума / Пер. с нем. Н. Лосского. М.: Издательство АСТ, 2017. 784 с.

Кедров Б. М. Как изучать книгу В. И. Ленина «Материализм и эмпириокритицизм». 4-е изд. М.: Политиздат, 1983. 318 с.

Комаров В.Л. Предисловие к избранным сочинениям. Жизнь и творчество К.А. Тимирязева // Тимирязев К.А. Избранные сочинения в 4-х томах. Т.1. Солнце, жизнь и хлорофилл. М.: Гос. изд-во сельхоз.

лит-ры, 1948. С. 9–106.

Кононов И.Ф. Мировоззренческие аспекты проблемы освоения космоса. Автореферат диссертации

на соискание ученой степени кандидата философских наук. К.: Институт философии АН УССР, 1986. 15 с.

Кононов И.Ф. Бытие, небытие и инобытие в их отношении к проблеме жизни и смерти // Фигуры Танатоса. Вып.1. СПб: Изд-во СПб университета, 1991. С. 141 – 157.

Кононов І.Ф. Теоретична соціологія. Т. 1. Соціальність та її форми. Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені

Тараса Шевченка», 2013. 575 с.

Кононов И.Ф. Александр Богданов: нереализованный проект социологии // Науково-теоретичний

альманах «Грані». 2019. Т. 22. №12. С. 50 – 66.

Крюков В.В. Диалектика вещи и процесса: релятивистская модель реальности // Идеи и идеалы. 2014.

№ 4 (10). Т. 1. С. 27 – 42.

Кун Т. Структура научной революции. Пер. с англ. И. З. Налетова. URL: http://www.psylib.ukrweb.

net/books/kunts01/index.htm

Ленин В.И. Полн. собр. соч. Т. 18. М.: Политиздат, 1968. 525 с.

Ленин В.И. Полн. собр. соч. Т. 29. М.: Политиздат, 1969. 782 с.

Луппол И.К. Ленин и философия. К вопросу об отношении философии к революции. 3-е изд. М. – Л.:

Государственное издательство, 1930. 303 с.

Любутин К.Н., Толмачев В. Д. Александр Богданов: от философии к тектологии. Екатеринбург: Изд-во

«Банк культурной информации», 2005. 244 с.

Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. Изд. 2-е. Т. 20. М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1961. 827 с.

Орлов В.В. Проблема материи в современной российской философии // Философия и общество.

№ 3 (июль – сентябрь). С. 22 – 39.

Павлов Е.В. «Когда родился Цезарь?» Теория и практика истины у Плеханова и Богданова // Stasis.

Т. 5. № 2. С. 350-387.

Пелевин В.О. Тайные виды на гору Фудзи. М.: Эксмо. Б.г. 416 с.

Плеханов Г.В. Основные вопросы марксизма. 2-е изд. М.: Кооперативное издательство «Московский

рабочий», 1922. 182 с.

Плеханов Г.В. Сочинения. Изд. 2-е. Т.XI. М.: Государственное издательство. Б.г. 399 с.

Плеханов Г.В. Сочинения. Изд. 2-е. Т.XVII. М.: Государственное издательство. Б.г. 348 с.

Пучков Д.В. Некорректность марксистсколенинской трактовки соотношения материи и сознания //

Рязанов Д.Б. Предисловие редактора // Плеханов Г. В. Сочинения. Изд. 2-е. Т.XI. М.: Государственное издательство. Б.г. С. 1-6.

Солодухо Н.М., Волкова М. Н. Концепт небытия в дискурсе современных российских философов // Ученые записки Казанского университета. 2013. Т. 155. Кн. 1. С. 163 – 172.

Соломон (Исецкий) Г.А. Среди красных вождей. М.: Современник, 1995. 509 с.

Спиноза Б. Этика / Пер. с лат. Н. А. Иванцова. СПб.: Азбука, Азбука-Аттикус, 2016. 336 с.

Сталин И.В. О диалектическом и историческом материализме. М.: ОГИЗ; Госполитиздат, 1945. 36 с.

Стёпин В.С. Философия науки. Общие проблемы: учебник для аспирантов и соискателей ученой

степени кандидата наук. М.: Гардарики, 2006. 384 с.

Тарароев Я.В. Современная космология – взгляд извне // Вопросы философии. 2006. № 2. С. 142 – 150.

Тарароев Я.В. Свобода и детерминизм: Проблема пространственных и временных связей в современном естествознании и религии // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Серія: Теорія культури та філософія науки. 2007. № 764-1 С. 127-135. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=A

RD&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2010/10TYAFTK.zip&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1

Фейербах Л. Основные положения философии будущего // Фейербах Л. Соч. в 2-х томах. Т. 1. М.:

Наука, 1995. С. 90 – 145.

Филлипс Л., Йоргенсен М. Дискурс-анализ. Теория и метод. / Пер. с англ. 2-е изд. Харьков: Издательство «Гуманитарный центр», 2008. 352 с.

Stuart Jeffries. Why Marxism is on the rise again URL: https://www.theguardian.com/world/2012/

jul/04/the-return-of-marxism

Чи можливо сфотографувати матерію? Дискусія в трикутнику Богданов – Плеханов – Ленін та її сучасне значення

Анотація

Біографія автора

Посилання