Жіночність як фактор історичної долі й занедбаності нації

інтерпретація Хосе Ортеґи-і-Ґасета

  • О. С. Туренко Донецький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України
Ключові слова: Х. Ортеґа-і-Ґасет, жіночність, нація, хибна перцепція, «життєсвіт», ідеальний образ, історія, звичаєвість

Анотація

У статті проаналізовано роль і значення жіночності в історичному розвитку й процесах модернізації іспанської нації початку ХХ століття у доктрині Х. Ортеґи-і-Ґасета. З’ясовано, що в інтерпретації іспанського філософа стать є своєрідною формою індивідуалізації життя, яка має унікальні онтологічні засади «життєсвіту», що визначають вихідне сприйняття Всесвіту. Жіноча перцепція кардинально відрізняється від чоловічої точки зору на життя, на його обставини, присутність Іншого та вибір методів вирішення життєвих викликів. Жіночий погляд на світ (внутрішня невизначеність, мінливість, вторинна позиція стосовно чоловіків, прихований альтруїзм) історично став домінантним фактором формування приватної сфери спільнот і традиціоналістською формою існування західноєвропейських народів загалом. Приватно-жіноча сфера існувала відчужено від публічної сфери суспільства та м’яко заперечувала спортивно-святкову природу чоловіків, змінюючи її жіночими уявлення про героїчне, а тому створювала хибні образи ідеального та прекрасного в громадській думці. Історично сформовані жіночі уявлення про ідеальний тип чоловіка визначають тип апатично-егоїстичного чоловіка, не здатного на раціонально-вольовий учинок, що поступово стало характерною рисою іспанської еліти. Вона здобуває форми трагічної пишномовності і втрачає внутрішню мотивацію до модернізації, замикається у вузьких корпоративних інтересах, позбавляється суспільної еластичності й не створює ефективних політичних інституцій. Таким чином, перцепція іспанок початку ХХ століття розглядається Ортеґою як хибна, така, що сприяє занедбаності нації та заважає ліберально-демократичному реформуванню суспільства, модернізації іспанської держави. З огляду на перераховані вище звинувачення у відсутності необхідної жіночності в іспанок, мадридець високо оцінив роль жінок у звеличуванні чоловіків, піднесенні нації загалом.

Біографія автора

О. С. Туренко, Донецький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України

доктор філософських наук, доцент кафедри загально-правових дисциплін

Посилання

Ортега-і-Гасет Х. Безхребетна Іспанія. Вибрані твори. К. : Основи, 1994. С. 140–195.

Ортега-и-Гассет Х. Этюды о любви. Эстетика. Философия культуры. М. : Искусство, 1991. С. 350–433.

Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? М. : Наука, 1991. С. 51–191.

Ортега-и-Гассет Х. Эстетика в трамвае. Эстетика. Философия культуры. М. : Искусство, 1991. С. 155–163.

Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас. Вибрані твори. К. : Основи, 1994. С. 15–139.

Ортега-і-Гасет Х. Тема нашої доби. Вибрані твори. К. : Основи, 1994. С. 315–369.

Ортега-и-Гассет Х. Адам в Раю. Эстетика. Философия культуры. М. : Искусство, 1991. С. 59–82.

Ортега-и-Гассет Х. Введение к Веласкесу. Эстетика. Философия культуры. М. : Искусство, 1991. С. 492–514.

Ортега-і-Гасет Х. «Інші і Я» – розвиток теми. Короткі роздуми про «неї». Філософська і соціологічна

думка. 1990. № 7. С. 33–43.

Ортега-и-Гассет Х. Джоконда. Философские науки. 1990. № 5. С. 93–99.

Ортега-и-Гассет Х. Эссе на эстетические темы в форме предисловия. Эстетика. Философия культуры. М. : Искусство, 1991. С. 93–112.

Ортега-и-Гассет Х. Размышления о Пио Барохе. Камень и небо. М. : Грант, 2000. С. 49–69.

Ортега-и-Гассет Х. История как система. Избранные труды. М. : «Весь Мир», 1997. С. 437–479.

Ортега-і-Гасет Х. Дегуманізація мистецтва. Вибрані твори. К. : Основи, 1994. С. 218–272.

Ортега-и-Гассет Х. Миссия университета. Мн. : БГУ, 2005. С. 13–65.

Ортега-и-Гассет Х. О спортивно-праздничном чувстве жизни. Философские науки. 1991. № 12. С. 137–152.

Ортега-і-Гассет Х. Нові симптоми. Читанка з філософії. У 6 кн. Кн. 6. Зарубіжна філософія ХХ ст. К. : Довіра, 1993. С. 154–159.

Ортега-и-Гассет Х. Обобществление человека. Камень и небо. М. : Грант, 2000. С. 164–166.

Ортега-і-Гасет Х. Роздуми про Дона Кіхота. К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. 216 с.

Ортега-і-Гасет Х. Занепад революцій. Вибрані твори. К. : Основи, 1994. С. 370–390.

Ортега-и-Гассет Х. Человек и люди. Избранные труды. М. : «Весь Мир», 1997. С. 480–697.

Ортега-и-Гассет Х. Гойя и народное. Эстетика. Философия культуры. М. : Искусство, 1991. С. 515–534.

Ортега-и-Гассет Х. Размышления об Эскуриале. Размышления о «Дон Кихоте». СПб : Изд-во Петербургского университета, 1997. С. 173–189.

Ортега-и-Гассет Х. Расправа над «Дон Хуаном». «Дегуманизация искусства» и другие работы. Эссе о

литературе и искусстве. М. : Радуга, 1991. С. 543–553.

Ортега-і-Гасет Х. Думки про роман. Вибрані твори. К. : Основи, 1994. С. 273–305.

Опубліковано
2021-03-02
Як цитувати
Туренко, О. (2021). Жіночність як фактор історичної долі й занедбаності нації. Актуальні проблеми філософії та соціології, (26), 44-50. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i26.904