Взаємозв’язки архетипу та діяльності

соціально-філософський аспект

Анотація

У статті розглянуто поняття і сутність архетипу та діяльності як взаємопов’язаних соціально детермінованих феноменів. Наголошено на проблематичності формально-логічного аналізу цих понять і необхідності розгляду їх діалектичних зв’язків у системі суспільної (колективної) свідомості та несвідомого. Суспільство представлене як колективний організм, в якому діяльність зумовлена впливом суспільної свідомості і несвідомого і навпаки. Як об’єктивну проєкцію реалізації взаємовпливу архетипу та діяльності представлено онтологічно-праксеологічну модель аналогії онтогенетичного (як вікового) та філогенетичного (як історичного) розвитку людини і людства. Використано терміни «космоцентризм», «теоцентризм», «антропоцентризм» та «техноцентризм» як маркери втілення в універсальних етапах програми розвитку людства як живого біосоціального організму певних зовнішніх, структурно-організаційних завдань діяльності. Як суб’єктивну проєкцію реалізації взаємовпливу архетипу та діяльності представлено антропологічно-аксіологічну модель єдності сутнісних сил людини, які визначено як архетипи. Серед них названо дух, душу, розум, розсудок, волю та тіло, наголошено на їхній функції реалізації цінностей як ідеалів діяльності, що змінюють соціальну дійсність. Сформульовано визначення персональної архетипно-ціннісної матриці, характерної для окремого суб’єкта як потенційної особистості й об’єктивного «архетипного історичного соціокультурного контексту», з яким архетипно-ціннісна матриця взаємодіє як програма діяльності. Проаналізовано взаємозв’язок та відмінність макро-, мезо- та мікрорівнів реалізації архетипних засад діяльності, наголошено, що потенційна діяльність соціальних суб’єктів у координатах об’єктивного архетипного контексту трансформується згідно з характеристиками окремих (персональних) архетипно-ціннісних матриць. Наголошено, що єдність протилежностей об’єктивного та суб’єктивного у взаємозв’язку архетипів та діяльності створює цілісність суспільств та соціумів як феноменальних акторів соціальних процесів.