Феномен «традиційного» як засіб експлікації політичної антропології

  • В. М. Мельник Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: політична антропологія, політичні традиції, політико-антропологічний традиціоналізм, предмет досліджень, історична динаміка, етнічність

Анотація

У статті презентовані фахові роздуми про статус і наукове значення політичної антропології в сучасному світі. Основна увага автора зосереджена на поясненні предмета політичної антропології. Стверджується, що політична антропологія є вченням про ідейний та ідеологічний розвиток традиційних форм політичного устрою в історичному процесі, котрі безпосередньо стосуються сучасного стану політичної практики на рівні етносу та держави. Зауважується, що політичні традиції народжуються, функціонують і трансформуються виключно в межах процесів етносоціальної еволюції. Отже, всі політичні традиції детерміновані етнічно або культурно. Поза етнічною свідомістю політичні традиції довго не тримаються. Фактично значення політичної антропології полягає в репрезентації соціальних практик як «живих» систем, здатних до самовідтворення. Пояснюючи принципи детермінації політичних традицій, автор доводить, що історичність, притаманна всім формам людської свідомості, також повинна перебувати в об’єктиві наукових досліджень. Історичність – це константа розвитку та поступу. Вона постулюється просторово-темпоральними рамками людського існування. Політика невід’ємна від історичності. Вона народжується поступом. Ось чому важливо застосовувати ретроспекцію та інтроспекцію для аналізу політичних традицій у політико-антропологічному дискурсі. Політичні традиції, осмислені на етнокультурному фундаменті, потребують окремого методу для дослідження. Деякі дослідники стверджують, що таким методом може стати emic-підхід. Автор зазначає, що всі форми «включених студій» придатні для предмета політичної антропології. Політична антропологія передбачає постійне заглиблення науковця в коло його інтересів. Фактично справжній політантрополог є перманентним «співучасником» тих політичних дій, котрі він вивчає. На завершення статті автор надає власні зауваження щодо поняття «традиціоналізм», що має у політичній антропології значення, відмінне від сфери політичних ідеологій.

Біографія автора

В. М. Мельник, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

кандидат політичних наук, асистент кафедри політології філософського факультету,
головний редактор наукового журналу «Аннали юридичної історії»

Посилання

Bourdieu P. Questions de Sociologie. Paris :

Minuit, 1980. 268 p.

Bourdieu P. Les Structures Sociales de l’Economie.

Paris : Seuil, 2000. 290 p.

Bourdieu P., Boltanski Luc. La Production de

l’Ideologie Dominante. Paris : Demopolis, 2008. 158 p.

Cojanu D. Ethnicity as Social Fact and Symbolic

Construction. Procedia – Social and Behavioral Sciences.

Vol. 149. Р. 217–221.

Krause S.R. History and the Human Soul in

Montesquieu. History of Political Thought. 2003. Vol. 24.

Issue 2. Р. 235–261.

Lesaffer Randall. European Legal History.

A Cultural and Political Perspective. Cambridge :

Cambridge University Press, 2009. 556 p.

Баландьє Ж. Політична антропологія / пер.

з фр. О. Хоми. Київ : Альтерпрес, 2002. 252 с.

Бурдье П. Социология социального пространства. Санкт-Петербург : Алетейя, 2005. 288 с.

Бурдье П. Политическая онтология Мартина

Хайдеггера. Москва : Праксис, 2003. 272 с.

Варзар І. Політична етнологія як наука: історіологія, теорія, методологія, праксеологія. Київ :

Школяр, 1994. 224 с.

Васильев Ю. Понимание проблемы ценности

в теории исторического процесса. Знание. Понимание.

Умение. 2017. № 1. С. 193–200.

Воронов I. Людина i політика: у пошуках гуманістичної альтернативи : монографія. Київ : Генеза,

315 с.

Данилюк І. Етнічна психологія як галузь наукового знання: історико-теоретичний вимір. Київ, 2010. 432 с.

Денисенко В. Політика в контексті антропологічних вимірів. Вісник Національного технічного

університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. 2013. № 1.

С. 34–39.

Жуков Е. Очерки методологии истории.

Москва : Наука, 1987. 256 с.

Кирилюк Ф., Мельник В. Людина і громадянство в контексті парадигмального виміру політичної

науки. Політологічний вісник. 2018. Вип. 80. С. 8–19.

Коршук Р. Етнополітологія. Київ : Алерта,

200 с.

Кравець А. Політична антропологія. Дніпро :

Акцент, 2012. 178 с.

Крадин Н. Политическая антропология.

Москва : Логос, 2010. 270 с.

Крисенко О. Політична антропологія: концептуальне поле та інституціоналізація досліджень. Вісник

Харківського національного університету імені В. Каразіна. Питання політології. 2009. № 839. С. 6–12.

Латур Б. Можем ли мы вернуться на Землю?

Вокруг Света. 2011. № 12. С. 20–32.

Мельник В. Психологічні аспекти соціокультурної антропології. Вісник Вінницького національного

медичного університету. 2012. Т. 16. № 2. С. 518–529.

Мельник В. Нариси з теорії соціокультурної антропології. Вінниця : ТОВ «Вінницька міська друкарня»,

552 с.

Мельник В. Теоретична конструкція політичної антропології. Гілея: науковий вісник. 2016.

Вип. 113 (10). С. 348–360.

Мельник В. Три етапи становлення політичної антропології. Вісник Львівського університету. Серія: Філософськополітологічні студії. 2019. Вип. 23. С. 190–195.

Мельник В. Дослідницькі групи та школи політичних антропологів: нова класифікація. Вісник Львівського університету. Серія: Філософсько-політологічні

студії. 2019. Вип. 24. С. 171–183.

Мельник В. Політична антропологія: що та яким

чином вона вивчає? Філософія в сучасному науковому та

соціально-політичному дискурсах : матеріали доповідей

та виступів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (19 листопада 2020 року).

Вінниця : ВНМУ ім. М. Пирогова, 2020. С. 130–133.

Мельник В. У полоні інтерпретацій. Політична антропологія між Сходом і Заходом : монографія. Вінниця :

Нова книга, 2020. 280 с.

Петрушенко О. Історія як літературна традиція.

Аннали юридичної історії. 2018. Т. 2. № 1–2. С. 194–196.

Риер Я. Локальные цивилизации Средневековья:

генезис и особенности. Могилев : МГУ им. А. Кулешова,

200 с.

Тишков В., Пивнева Е. Этнологические и антропологические исследования в Российской академической

науке. Новая и новейшая история. 2010. № 2. С. 3–21.

Урсул А. Глобальные исследования и эволюционный подход. Москва : Издательство МГУ, 2013. 568 с.

Шажинбатын А. Этнос или этничность. Педагогика и просвещение. 2013. № 4. С. 368–375.

Опубліковано
2021-04-08
Як цитувати
Мельник, В. (2021). Феномен «традиційного» як засіб експлікації політичної антропології. Актуальні проблеми філософії та соціології, (27), 146-150. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i27.936