Фейки як маніпулятивна технологія формування громадської думки

  • Т. О. Ратушна
Ключові слова: фейк, маніпуляція, дезінформація, маніпулятивна технологія, громадська думка, соціальні мережі

Анотація

У статті розглянуто особливості сучасного інформаційного простору, в якому з появою нових медіа й каналів комунікації відбулись значні трансформації. Особливим чинником цих змін стали соціальні мережі, що прийшли на зміну традиційним медіа (газетам, журналам і телебаченню). Соціальні мережі дозволяють користувачам не тільки споживати інформацію, а й висловлювати свою думку, самостійно створювати й поширювати повідомлення. Значення соціальних мереж в поширенні інформації та формуванні громадської думки постійно зростає, значна частина населення віддає перевагу саме цьому каналу інформації як основному, бо він є в постійному доступі в смартфоні й значно оперативніший, ніж газети й телебачення. Водночас можливість користувачів самостійно продукувати контент і швидко поширювати його спричиняє значну інтенсифікацію комунікативних потоків і погіршення якості інформації. Соціальні мережі – це величезний сегмент комунікативного простору, який має характер саморегульованого середовища, він майже не контролюється та не піддається цензуруванню, неперевірена або спотворена інформація може активно розповсюджуватись і впливати на формування громадської думки. Тож головна складність у користуванні соціальними мережами полягає нині не в тому, щоб знайти певну інформацію чи прочитати актуальні новини, а в тому, щоб визначити, яка інформація є потрібною та правдивою, а яка – шкідливою та спотвореною.

Також соціальні мережі є одним із головних джерел поширення фейків як вигаданих і спеціально сфабрикованих повідомлень, головною метою яких є підрив репутації будь-якого соціального інституту, організації або персони. У такому контексті фейки виступають як маніпуляції, що спрямовані на зміну громадської думки в потрібному для творця чи транслятора напрямі. Якщо розглядати створення та розповсюдження фейків як цілеспрямовану діяльність із метою управління суспільними настроями, що має своєрідну логіку розгортання та містить певну послідовність етапів процедур та операцій, можна вважати, що це маніпулятивна технологія.

У статті на основі теоретичного аналізу й використання конкретних кейсів визначено маркери фейків для їх ідентифікації в інформаційно-комунікаційному просторі й окреслено можливі шляхи запобігання їх поширенню.

Посилання

1. Соціальні мережі випередили телебачення як джерело новин для молоді. MediaSapiens. 16 червня 2016 р. URL: https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/16814/2016-06-16-sotsialni-merezhi-vyperedyly-telebachennya-yak-dzherelo-novyn-dlya-molodi/ (дата звернення: 02.04.2021).
2. Дубінський І.О. Проникнення Інтернету в Україні : методологія дослідження. URL: https://inau.ua/sites/default/files/file/1910/dani_ustanovchyh_doslidzhen_iii_kvartal_2019_roku.pdf (дата звернення: 02.04.2021).
3. Ершов Ю.М. Феномен фейка в контексте коммуникационных практик. Вестник Томского государственного университета. Филология. 2018. № 52. С. 245–256. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/fenomen-feyka-v-kontekste-kommunikatsionnyh-praktik (дата звернення: 02.04.2021).
4. Курбан О.В. Фейки у сучасних медіа: ідентифікація та нейтралізація. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2018. № 3. С. 96–103. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2018_3_15 (дата звернення: 06.04.2021).
5. Братущак О.М., Романюк О.О. Ядерний удар і магія. Фейки та маніпуляції процвітають в українських медіа. Інститут масової інформації. 01 жовтня 2020 р. URL: https://imi.org.ua/monitorings/yadernyj-udar-ta-magiya-fejky-ta-manipulyatsiyi-protsvitayut-v-ukrayinskyh-media-i35399 (дата звернення: 06.04.2021).
6. Оцінка громадянами діяльності влади, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків, електоральні орієнтації громадян (лютий 2020 р., соціологія). Разумков Центр. 20 лютого 2020 р. URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-diialnosti-vlady-riven-doviry-do-sotsialnykh-instytutiv-ta-politykiv-elektoralni-oriientatsii-gromadian-liutyi-2020r (дата звернення: 06.04.2021).
7. Щорічне опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 р.». URL: https://detector.media/doc/images/news/archive/2016/181602/2020-Media-Consumption-Survey-FULL-FIN-Ukr.pdf (дата звернення: 06.04.2021).
8. Bruns А., Harrington S., Hurcombe E. “Corona? 5G? or both?”: the dynamics of COVID-19/5G conspiracy theories on Facebook. Media International Australia. 2020. № 177 (1). Р. 12–29. URL: https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/1329878X20946113 (дата звернення: 06.04.2021).
9. Coronavirus disease (COVID-19) advice for the public: Mythbusters. Fact: 5G mobile networks do not spread COVID-19. World Health Organization. 5 May 2021. URL: https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/advice-for-public/myth-busters?gclid=EAIaIQobChMIuuOH6fSO8AIVXB DmCh1YLgmREAAYASAAEgJ6tPD_BwE (дата звернення: 06.04.2021).
10. Костельнюк М.М. Маніпуляційні технології в політичних процесах: термінологічний інструментарій. Грані. Том 21. № 5. 2018. С. 123–132.
11. Allcott H., Gentzkow M. Social Media and Fake News in the 2016 Election. Journal of Economic Perspectives. Volume 31. Number 2. Spring 2017. P. 211–236. URL: https://pubs.aeaweb.org/doi/pdfplus/10.1257/jep.31.2.211 (дата звернення: 06.04.2021).
Опубліковано
2021-07-06
Як цитувати
Ратушна, Т. (2021). Фейки як маніпулятивна технологія формування громадської думки. Актуальні проблеми філософії та соціології, (29), 71-76. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i29.963