МІРКУВАННЯ МАРТІНА ЛЮТЕРА НА ТЕМУ ПОЗАЖИТТЄВОГО СТАНУ ЛЮДИНИ

Анотація

Куриляк В. В. Міркування Мартіна Лютера на тему
позажиттєвого стану людини. – Стаття.
Стаття має за мету представити тлумачення Мартіна
Лютера на тему смерті та воскресіння людини. Дослі-
дженням праць Мартіна Лютера займалася низка авто-
ритетних вчених, таких як Філіп Шекер, ЛеРой Фрум,
Тревор О’Реджіо, Джозеф Саліго та ін., які поглиблено
вивчали міркування реформатора щодо буття людини
після смерті. Окремо кожен із них дійшов висновків
про те, що Лютер часто порівнював смерть із фізичним
сном людини. Інакше кажучи, посилаючись на окремі
тексти Святого Письма, особливо книгу Буття, Лютер
ілюзивно називав позаземний стан людини приємним
відпочинком, під час якого фізичне тіло знищується у
процесі гниття, а душа перебуває у несвідомому стані,
чекаючи останнього судного дня. Однак в окремих
публічних виступах та особистому листуванні Лютер
згадував процеси після смерті, у яких, ті хто помер,
можуть розмовляти із Богом та ангелами. Окремі
дослідники Лютера стверджують, що в останні роки
свого життя Лютер вчив, що душі праведних не сплять,
а мають свідомість і радіють на небесах. Така перевага,
на думку Мартіна Лютера, доступна лише тим христи-
янам, котрі за життя були вірними Господу у моти-
вах, цілях і ділах. Загалом науковці по темі смерті та
воскресіння із праць Мартіна Лютера не дають вичерп-
них тверджень, не впевнені, що реформатор змінив свої
погляди до кінця життя на природу смерті (смерть як
сон), лише зазначають, що він мав боротьбу ідей між
поглядом, коли душа є несвідомою або свідомою та
живою. Однозначно можна сказати, що доктрину про
чистилище, яку сповідує католицька церква, він пов-
ністю відкинув, обґрунтувавши це тим, що відкупити
душу за життя із чистилища християнин не може,
оскільки спасіння дається виключно по благодаті, яке
дарується людині внаслідок покаяння та посвяченого
життя. Отже, у висновках подано твердження, що Мар-
тін Лютер у своїх працях намагався бути обережним та
об’єктивним, не даючи вичерпної відповіді щодо змісту
та форми позаземного буття людини.