ПІЗНАВАЛЬНО-ЦІННІСНИЙ АСПЕКТ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ СВІДОМОСТІ ЯК СПОСОБУ ДУХОВНО-ПРАКТИЧНОГО БУТТЯ СУСПІЛЬСТВА

Анотація

Моргун О. А. Пізнавально-ціннісний аспект проце-
су формування когнітивної свідомості як способу ду-
ховно-практичного буття суспільства. – Стаття.
У статті піднімається важлива проблема про так
звану «раціоналізацію» сучасних суспільств, функ-
ціоналізацію суспільних відносин, витіснення духов-
но-ціннісних складових частин людського буття з нега-
тивними наслідками його дегуманізації. Йдеться про
можливість встановлення нового суспільного «когні-
тивного порядку», котрий нормує і регламентує соці-
альну поведінку громадян. В українському суспільстві
подібні процеси тільки розпочинаються, і їх представ-
ляють в аспекті «прагматичного» вирішення питань
або «політичної доцільності» за певною раціональною
логікою. У статті ставиться актуальне питання про те,
що сучасне суспільство у своєму науково-технологіч-
ному й інформаційно-технічному прогресі повинно роз-
вивати когнітивну свідомість громадян таким чином,
щоб не втрачався її пізнавально-ціннісний аспект, а
сама когнітивна свідомість як пізнавально-ціннісна
в аспекті набуття практичних знань і вмінь повинна
перетворюватися на один із основних засобів духов-
но-практичної життєдіяльності суспільства ХХІ ст.
Аналізується зв’язок когнітивності та «когні-
тивної структури» з комунікативними процесами і
людським спілкуванням, бо тільки в такому зв’язку
комунікативні інтеракції набувають когнітивної цін-
ності та можуть транслювати смисл, відповідність і
значення практичних знань. У духовно-практичному
аспекті це часто інтерпретується як «досконалість»,
що йде від «комунікативної етики» спілкування в
семіотично-смисловому вираженні. З боку когнітив-
ності – це когнітивно-етична автентичність, котра
є сутністю когнітивної свідомості. Розглядається
пряме альтернативне співвідношення «етики самов-
досконалення» й «етичного прагматизму», пока-
зується, що в подібній бінарній опозиції твориться
духовно-практичне буття людини і суспільства, а
також відповідна цьому буттю суспільна когнітивна
свідомість.
Втілення практичних знань на творчо-реалізацій-
ній основі потрібне для розвитку самої людини, в ког-
нітивному аспекті – для її самовдосконалення і ког-
нітивно-ціннісного самоствердження. Таким чином,
за думкою автора, суспільне буття стає осмисленим
людським буттям, об’єктом для практичного пізнання
і самопізнання, предметних когнітивних дій по тво-
ренню більш досконалої соціальної реальності, кон-
кретніше – «когнітивної реальності» з відповідною
когнітивною свідомістю високоінтелектуальних гро-
мадян зі своїми особистими ціннісними уподобаннями